У спорах щодо військового обліку інколи одне слово має принципове значення. Саме така ситуація стала предметом розгляду Верховного Суду у справі, де громадянин намагався з'ясувати свій реальний статус: він був лише знятий з військового обліку чи все-таки виключений з нього за станом здоров'я.

Для багатьох військовозобов'язаних це питання не є формальністю. Від відповіді залежить наявність або відсутність статусу військовозобов'язаного, відображення даних у реєстрі «Оберіг» та застосунку «Резерв+», а також можливість реалізації своїх прав.

У чому полягала проблема?

У тимчасовому посвідченні позивача містився запис про те, що він «знятий з військового обліку» із посиланням на норму Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», яка за своїм змістом регулювала саме виключення з військового обліку.

Після формування електронного військово-облікового документа в застосунку «Резерв+» чоловік виявив, що він продовжує перебувати на військовому обліку та має статус військовозобов'язаного.

Позивач звернувся до суду, вважаючи себе особою, виключеною з військового обліку за станом здоров'я.

Однак суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік ТЦК та СП. Вони виходили з того, що у військово-обліковому документі міститься формулювання «знятий з військового обліку», а тому відсутні підстави вважати особу виключеною з нього.

Чому Верховний Суд не погодився?

Верховний Суд звернув увагу на принципову обставину: формулювання запису та його правова підстава повинні відповідати одне одному.

Якщо в документі зазначено, що особу «знято» з військового обліку, але при цьому наведено посилання на норму закону, яка передбачає саме «виключення» з військового обліку, виникає внутрішня суперечність.

Суд прямо зазначив: органи влади не мають дискреції самостійно визначати, яку саме облікову дію застосувати за однакових законодавчих підстав. Зняття та виключення з військового обліку є різними юридичними процедурами, які породжують різні правові наслідки.

Тому суди не повинні були обмежуватися буквальним сприйняттям слова «знятий». Їхнім обов'язком було встановити, яка саме дія фактично була вчинена та на підставі яких документів.

Які висновки зробив Верховний Суд?

Верховний Суд фактично вказав, що для правильного вирішення таких спорів необхідно досліджувати не лише сам військово-обліковий документ, а й інші докази, зокрема:

• матеріали військового обліку;
• документи, на підставі яких був внесений спірний запис;
• обставини та причини зміни облікового статусу особи;
• фактичні підстави для зняття або виключення з військового обліку.

Саме через неповне дослідження цих обставин Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд.

Чому ця справа важлива для інших громадян?

Це рішення має значення для багатьох осіб, які після оновлення даних у «Резерв+» раптом виявили себе військовозобов'язаними, хоча у своїх паперових документах мають записи про непридатність до військової служби або виключення з військового обліку.

Верховний Суд поки що прямо не зазначив, що наявність запису «визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку» автоматично зобов'язує ТЦК внести аналогічні відомості до реєстру. Водночас аргументація постанови фактично свідчить про необхідність ретельної перевірки правових підстав кожного такого запису.

Позиція адвокатів ASAP Lawyers

На нашу думку, у справах, де відсутні суперечності між текстом військово-облікового документа та зазначеною в ньому правовою підставою, сам по собі військово-обліковий документ може бути достатнім доказом для задоволення позову.

Якщо в документі прямо зазначено, що особа визнана непридатною до військової служби та виключена з військового обліку, саме на ТЦК та СП покладається обов'язок надати належні та переконливі докази протилежного.

Практика подібних спорів продовжує формуватися, і адвокати ASAP Lawyers постійно відстежують нові правові позиції Верховного Суду та беруть участь у формуванні судової практики у справах, пов'язаних із військовим обліком, мобілізацією та захистом прав військовозобов'язаних.