Обшук може тривати кілька годин, а його наслідки для компанії — місяцями. Правоохоронці залишають офіс, забравши ноутбуки, телефони, сервери, бухгалтерські документи, гроші чи обладнання, і бізнес опиняється перед значно практичнішою проблемою: як продовжувати працювати та коли все це повернуть?

Особливо небезпечне вилучення активів, від яких залежить поточна діяльність підприємства. Без сервера співробітники можуть втратити доступ до корпоративної системи, без бухгалтерської документації ускладнюються розрахунки та звітність, а вилучення спеціалізованого обладнання здатне зупинити виробництво.

Тому після завершення обшуку компанії важливо не чекати розвитку кримінального провадження, а одразу з’ясувати правовий статус кожної суттєвої вилученої речі. Від цього залежить, чи може вона залишатися у слідства і яким чином її можна повернути.

Якщо річ вилучили, це ще не означає, що її можуть утримувати скільки завгодно

Сам факт того, що слідчий отримав дозвіл на проведення обшуку, не дає державі необмеженого права утримувати майно підприємства.

Кримінальний процесуальний кодекс передбачає окремі правила щодо тимчасово вилученого майна та його арешту. І для бізнесу різниця між цими статусами принципова.

За ч. 7 ст. 236 КПК речі та документи, вилучені під час обшуку, які не входять до переліку майна, щодо якого ухвалою суду прямо надано дозвіл на відшукання, та не належать до предметів, вилучених законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Наприклад, в ухвалі суд дозволив шукати певні договори та документи, а під час обшуку разом із ними забрали ноутбуки працівників або сервер компанії. У такій ситуації необхідно окремо оцінювати правові підстави подальшого утримання цієї техніки.

Саме тому після обшуку компанії потрібно порівняти перелік майна, зазначений в ухвалі суду, з тим, що фактично записано у протоколі як вилучене.

Критичні 48 годин після обшуку

Для тимчасово вилученого під час обшуку майна закон встановлює важливий строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК клопотання про його арешт має бути подано протягом 48 годин після вилучення. В іншому випадку таке майно повинно бути негайно повернуто особі, у якої його вилучили.

Для підприємства це означає, що перші дні після обшуку мають принципове значення.

Необхідно встановити, чи звернулася сторона обвинувачення до суду з клопотанням про арешт, яке саме майно вона просить арештувати та якими аргументами обґрунтовує необхідність подальшого обмеження права власності.

Якщо передбачений законом строк пропущено, а майно продовжують утримувати, виникають підстави ставити питання про його повернення та оскарження бездіяльності.

Арешту немає, а майно все одно не віддають

Це одна з найбільш неприємних для бізнесу ситуацій.

Компанія перевіряє судові рішення і з’ясовує: арешту немає. Здавалося б, речі повинні повернути. Але слідство продовжує їх утримувати.

Особливо складними залишаються випадки, коли конкретне майно було прямо зазначене в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку. Правоохоронці можуть посилатися на те, що така річ не є тимчасово вилученою, оскільки суд заздалегідь дозволив її відшукання та вилучення.

У результаті виникає ситуація, коли судового арешту майна немає, але підприємство фактично позбавлене можливості ним користуватися. Саме ця проблема є однією з центральних у практиці повернення вилучених під час обшуку активів.

Для бізнесу тут важлива не теоретична класифікація майна, а наслідок: якщо сервер, обладнання чи інший актив потрібен для роботи підприємства, питання його повернення потрібно порушувати одразу, а не після завершення досудового розслідування.

Чому вилучення техніки особливо небезпечне для компанії

Ноутбук або сервер для бізнесу — це часто значно більше, ніж вартість самого обладнання.

На ньому можуть знаходитися бухгалтерські бази, CRM, договори, інформація про клієнтів і постачальників, внутрішня документація, ключі доступу та інші дані, без яких робота окремого підрозділу або всієї компанії суттєво ускладнюється.

Тому в суді має значення не тільки питання, чи може певна річ бути доказом у кримінальному провадженні. Важливими є також наслідки такого обмеження для законної діяльності підприємства.

КПК прямо вимагає при застосуванні арешту майна враховувати розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту для власника та інших осіб.

Отже, якщо через вилучення одного сервера фактично зупинилася робота десятків співробітників, це не другорядна господарська проблема, яку компанія повинна просто терпіти до закінчення слідства.

Судова практика: неповернення майна можна оскаржувати

Показовими є справи, в яких суди розглядали бездіяльність правоохоронців щодо майна, вилученого під час обшуку без подальшого накладення арешту.

У справі №201/10426/17 суд виходив із того, що вилучені речі, які не були охоплені дозволом суду на їх відшукання та вилучення, отримали статус тимчасово вилученого майна. Оскільки сторона обвинувачення не звернулася з клопотанням про його арешт, суд зобов’язав повернути майно власнику.

Для бізнесу з цього випливає простий практичний висновок: відсутність арешту має значення, але потрібно розуміти процесуальний статус конкретної речі та зміст ухвали, на підставі якої проводився обшук.

В іншій справі — №826/2212/17 — Верховний Суд звертав увагу на необхідність враховувати наслідки обмеження права власності для законної господарської діяльності.

Цей підхід особливо важливий для підприємств. Якщо вилучення або арешт активу паралізує виробництво, роботу інформаційної системи, розрахунки з контрагентами чи виконання договорів, ці наслідки можуть бути важливим аргументом під час судового розгляду.

«Це речовий доказ» — чи достатньо такого пояснення?

Бізнес нерідко отримує від слідчого коротку відповідь: майно визнано речовим доказом, тому його не повертають.

Але для власника цього пояснення недостатньо.

Необхідно встановити, чи існує постанова про визнання конкретної речі речовим доказом, чи накладено на неї арешт, які обмеження встановив суд і чи зберігається потреба у подальшому утриманні майна.

Якщо арешт накладено, закон передбачає можливість ставити питання про його скасування, зокрема коли в подальшому застосуванні такого заходу відпала потреба або арешт було накладено необґрунтовано.

Для компанії це особливо актуально, якщо необхідну інформацію з техніки вже скопійовано, проведено експертизу або слідство іншим способом отримало потрібні йому відомості, тоді як подальше фізичне утримання обладнання продовжує завдавати підприємству збитків.

Суд зобов’язав повернути майно, але його не повертають

Ще складніша ситуація виникає тоді, коли компанія вже отримала позитивне судове рішення, але фактично нічого не змінилося.

Слідчий може посилатися на експертизу, необхідність проведення інших процесуальних дій, внутрішню передачу матеріалів або інші обставини. У результаті судове рішення існує, але сервер, телефон, автомобіль чи документи продовжують залишатися у правоохоронного органу.

Така проблема також описана у вихідному матеріалі: отримання позитивної ухвали іноді виявляється простішим, ніж домогтися її фактичного виконання.

Для бізнесу це означає, що отримання ухвали про повернення майна не завжди є кінцевою точкою. Її виконання необхідно контролювати, а бездіяльність правоохоронців — документувати та оскаржувати.

Що потрібно зробити бізнесу після обшуку

Перш за все не варто сприймати завершення обшуку як завершення проблеми.

Компанії необхідно мати копію ухвали про дозвіл на обшук, протокол із повним переліком вилучених речей та документів, а також розуміти, що сталося з кожним важливим активом після того, як його забрали.

Особливу увагу слід приділити майну, без якого підприємство не може нормально працювати: серверам, спеціалізованому обладнанню, бухгалтерській документації, корпоративним телефонам та комп’ютерам.

Далі необхідно з’ясувати чотири речі: чи було конкретне майно зазначене в ухвалі про обшук, чи має воно статус тимчасово вилученого, чи зверталося слідство за його арештом і чи існує відповідна ухвала суду.

Від відповідей залежить подальший спосіб захисту.

І тут швидкість має значення. Якщо компанія починає розбиратися зі статусом вилучених активів через місяць після обшуку, частина можливостей оперативного реагування вже може бути втрачена.

Головний ризик обшуку для бізнесу виникає після того, як слідчі пішли

Сам обшук — стресова, але обмежена в часі подія. Наслідки вилучення активів можуть бути значно тривалішими.

Підприємство може виграти спір щодо арешту, отримати ухвалу про повернення майна і все одно ще певний час залишатися без критично важливої техніки чи документів.

Тому після обшуку керівнику компанії важливо якнайшвидше отримати відповідь на головне питання: на якій правовій підставі кожна вилучена річ залишається у правоохоронців і що потрібно зробити для її повернення.

Чим важливіший актив для поточної діяльності підприємства, тим небезпечнішою є вичікувальна позиція.

ASAP Lawyers супроводжує бізнес під час обшуків та інших слідчих дій, допомагає повернути вилучене майно, оскаржити його арешт або бездіяльність правоохоронних органів та мінімізувати наслідки кримінального провадження для роботи компанії.