Українці, яких до 2014 року виключили з військового обліку через досягнення тодішнього граничного віку перебування в запасі, можуть знову отримати статус військовозобов'язаних. Верховний Суд у постанові від 9 квітня 2026 року у справі № 280/6524/24 визнав правомірним повторне взяття на облік чоловіка, який раніше був виключений за віком. Водночас рішення апеляційного суду від 16 вересня 2026 року у справі № 320/31215/25 поставило під сумнів законність окремих положень урядового механізму автоматичного військового обліку. Адвокати ASAP Lawyers пояснюють, чому ці рішення не суперечать одне одному в усіх випадках і коли оскарження дій ТЦК може бути виправданим.

Виключили з обліку багато років тому, але знову з'явився статус військовозобов'язаного

Уявімо ситуацію: чоловік проходив військову службу, перебував у запасі, а згодом досяг установленого на той час граничного віку. Територіальний центр комплектування, який тоді мав іншу організаційну назву, виключив його з військового обліку, а у військовому квитку з'явилася відповідна відмітка.

Протягом багатьох років людина вважала, що питання військового обов'язку для неї остаточно закрите.

Однак після змін законодавства та запровадження електронного військового обліку вона виявляє, що знову перебуває на обліку. Відомості можуть відображатися в застосунку «Резерв+», а ТЦК повідомляє про необхідність виконувати обов'язки військовозобов'язаного.

Саме з такою проблемою стикаються чоловіки, які були виключені з обліку у 2011–2014 роках, але сьогодні ще не досягли 60-річного віку.

Поширений аргумент у таких ситуаціях полягає в тому, що закон не має зворотної дії в часі, а тому попереднє законне виключення повинно залишатися чинним.

Проте Верховний Суд сформував інший підхід.

Що вирішив Верховний Суд у справі № 280/6524/24

9 квітня 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглянув справу чоловіка, якого 12 вересня 2011 року виключили з військового обліку у зв'язку з досягненням граничного віку перебування в запасі.

Факт виключення підтверджувався відмітками у військовому квитку та паспорті.

У 2024 році чоловік дізнався, що його знову вважають військовозобов'язаним. Він звернувся до суду з вимогою визнати повторне взяття на облік протиправним і зобов'язати ТЦК виключити його з військового обліку.

Позивач наголошував, що на момент виключення всі законодавчі вимоги були дотримані, а подальше збільшення граничного віку перебування в запасі не повинно змінювати вже набутого правового статусу.

Однак суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову. Верховний Суд погодився з їхніми висновками.

Касаційний суд зазначив, що після законодавчого підвищення граничного віку перебування в запасі до 60 років відповідні норми поширюються на осіб, які цього віку ще не досягли.

За висновком Верховного Суду, збільшення граничного віку означало поновлення таких осіб у запасі незалежно від того, чи перебували вони на військовому обліку безпосередньо перед змінами законодавства.

Відповідно, повторне взяття на облік у розглянутій справі було визнано правомірним.

Це означає, що навіть документально підтверджене виключення з військового обліку у 2011 або 2014 році не гарантує можливості зберегти цей статус за чинним законодавством.

Чому стаття 58 Конституції не допомогла позивачу

Одним із головних аргументів на користь збереження попереднього виключення є стаття 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім визначених Конституцією випадків.

На перший погляд, логіка зрозуміла: якщо людину законно виключили з військового обліку, новий закон не повинен скасовувати правові наслідки рішення, ухваленого багато років тому.

Проте Верховний Суд розмежував законність первісного виключення та застосування нового законодавства до подальших правовідносин.

Суд не поставив під сумнів те, що у 2011 році чоловіка виключили з військового обліку правомірно.

Водночас він зазначив, що спірні правовідносини щодо повторного взяття на облік виникли у 2024 році, коли вже діяли нові правила.

Отже, на думку Верховного Суду, застосування чинного на той момент законодавства не становило забороненої зворотної дії закону.

Для людей, які планують судове оскарження, це принципово важливий висновок. Позов, побудований виключно на твердженні про законність старого виключення та незворотність законів, має істотний ризик бути відхиленим.

Що змінилося з граничним віком перебування в запасі

До законодавчих змін 2014 року граничний вік перебування в запасі для окремих категорій військовозобов'язаних був значно нижчим за нинішній.

Протягом 2014 року відповідні правила неодноразово змінювалися. Законодавець поступово збільшував граничний вік перебування в запасі, зокрема до 50, а згодом до 60 років.

Тому для аналізу старих документів необхідно встановити не лише рік виключення, а й конкретну дату, військове звання, розряд запасу та редакцію законодавства, що діяла на той момент.

За чинними положеннями статті 28 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» граничний вік перебування в запасі для більшості категорій військовозобов'язаних становить 60 років, а для вищого офіцерського складу — 65 років.

Таким чином, чоловік віком 55 років за загальним правилом ще не досяг граничного віку перебування в запасі.

Однак це не означає, що будь-яке повторне взяття такої особи на військовий облік автоматично є законним. Вирішальне значення має підстава попереднього виключення та правовий механізм, за яким відбулося повторне взяття.

Нове рішення апеляційного суду: автоматичне взяття на облік можна оскаржувати

16 вересня 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову у справі № 320/31215/25, яка має важливе значення для спорів щодо автоматичного військового обліку.

Суд визнав протиправними та нечинними пункти 17 та 17-1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року № 932, що регулювали окремі аспекти автоматичної верифікації відомостей і взяття громадян на військовий облік.

Крім того, суд зобов'язав Кабінет Міністрів привести відповідне регулювання у відповідність до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та врегулювати механізм скасування взяття на облік осіб, яких облікували на підставі зазначених положень.

Особливість цієї справи полягає в тому, що позивача раніше виключили з військового обліку не через досягнення граничного віку, а у зв'язку з непридатністю до військової служби за станом здоров'я.

Це суттєва відмінність від справи, яку розглянув Верховний Суд у квітні 2026 року.

Постанова апеляційного суду відкриває можливості для перегляду правових підстав автоматичного обліку, але не означає, що всі чоловіки, раніше виключені за віком, автоматично повернули собі попередній статус.

Необхідно також враховувати можливість касаційного оскарження постанови та подальшого розвитку судової практики.

Виключення та зняття з військового обліку — не одне й те саме

Під час аналізу військово-облікових документів важливо правильно визначити, яке саме рішення ухвалювали щодо особи.

Зняття з військового обліку зазвичай пов'язане зі зміною обставин обліку, наприклад місця проживання або відповідного органу ведення обліку.

Виключення з військового обліку має іншу правову природу та здійснюється з підстав, установлених законом, зокрема після досягнення граничного віку перебування в запасі або за відповідним рішенням щодо непридатності до військової служби.

Тому формулювання у військовому квитку має принципове значення.

Якщо в документі зазначено «знятий з військового обліку», це не тотожне запису «виключений з військового обліку».

Крім того, необхідно з'ясувати, чи справді підставою виключення був вік, а не стан здоров'я або інші обставини.

Саме ці відмінності можуть визначати перспективи звернення до ТЦК або адміністративного суду.

Що робити, якщо після виключення за віком знову поставили на облік

Перш ніж подавати позов, доцільно встановити фактичні обставини зміни військово-облікового статусу.

1. Перший крок — перевірити документи. Необхідно знайти військовий квиток, тимчасове посвідчення або інший документ із відміткою про виключення. Важливо перевірити дату, формулювання, підставу та орган, який ухвалив відповідне рішення.
2. Другий крок — отримати інформацію від ТЦК та СП. Доцільно подати письмове звернення із проханням повідомити дату та правову підставу повторного взяття на облік, а також надати наявні документи, що підтверджують відповідні дії.
3. Третій крок — перевірити відомості реєстру «Оберіг». Якщо дані не відповідають документам, необхідно з'ясувати причину розбіжностей і звернутися із вимогою про їх виправлення.
4. Четвертий крок — оцінити судову перспективу. Якщо виявлено конкретне порушення законодавства, необґрунтоване внесення відомостей або неврахування належних документів, можна розглядати можливість адміністративного оскарження.

При цьому вимоги позову повинні відповідати встановленим обставинам. В одних випадках йтиметься про визнання протиправними дій ТЦК, в інших — про виправлення відомостей у реєстрі або зобов'язання розглянути заяву відповідно до закону.

Саме по собі звернення до ТЦК чи суду не означає автоматичного припинення військово-облікових обов'язків.

Коли оскарження має перспективу, а коли ризик програшу високий

Найменш перспективною є ситуація, коли чоловік віком до 60 років був раніше виключений виключно за досягненням тодішнього граничного віку, а зараз вимагає відновлення попереднього статусу лише на підставі старої відмітки у військовому квитку.

У такому випадку необхідно враховувати постанову Верховного Суду від 9 квітня 2026 року, яка безпосередньо стосується аналогічних обставин.

Іншою може бути ситуація, коли особу виключили з обліку за станом здоров'я, а відомості про непридатність не були враховані під час автоматичної актуалізації даних.

Також окремого правового аналізу потребують випадки, коли в реєстрі зазначено неправильну підставу обліку, відсутні необхідні документи або ТЦК не може належним чином пояснити, на підставі якого рішення змінився статус громадянина.

Важливо розуміти, що навіть успішне оскарження певної процедури внесення даних не завжди означає відсутність у людини військового обов'язку за законом.

Тому метою правового захисту має бути не формальне повернення старого запису, а встановлення дійсного військово-облікового статусу особи відповідно до законодавства.

Висновок адвокатів ASAP Lawyers

Відновити статус особи, виключеної з військового обліку до 2014 року за досягненням граничного віку, значно складніше, ніж може здатися з огляду на наявність відповідної відмітки у військовому квитку.

Верховний Суд фактично підтвердив, що законне виключення за старими віковими правилами не перешкоджає застосуванню нового граничного віку перебування в запасі. Водночас рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року демонструє, що автоматизація військового обліку не звільняє державні органи від обов'язку дотримуватися закону.

Головне — встановити, чому саме людину виключили з військового обліку, на якій підставі її повернули та чи відповідають ці дії чинному законодавству.

У справах такого характеру поспішне звернення до суду без аналізу документів і актуальної судової практики може призвести до витрат без реальної перспективи відновлення бажаного статусу.