Відсутність позначки про «розшук» у застосунку Резерв+ не означає, що військовозобов'язаний не підлягає мобілізації. Водночас сама відсутність відстрочки або бронювання не дає поліції чи представникам територіального центру комплектування та соціальної підтримки права затримувати людину на вулиці. Закон розмежовує перевірку військово-облікових документів, вручення повістки, адміністративне затримання та призов на військову службу. Розглянемо, за яких обставин можливе примусове доставлення до ТЦК, хто має відповідні повноваження та як захистити свої права.

Чи можуть мобілізувати чоловіка, який не перебуває в «розшуку»

Поширена ситуація: чоловік призовного віку має належно оформлені військово-облікові документи, не перебуває в «розшуку», але водночас не має ані бронювання, ані відстрочки від мобілізації. Чи можуть його затримати на вулиці та примусово доставити до ТЦК?

Насамперед необхідно розмежувати дві обставини: право держави призвати військовозобов'язаного на службу та право правоохоронців обмежити його свободу пересування.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», під час мобілізації на військову службу призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі й не заброньовані в установленому порядку, за умови дотримання інших законодавчих вимог.

Отже, відсутність «розшуку» не звільняє людину від мобілізації. Якщо військовозобов'язаний не має законних підстав для відстрочки, відповідає встановленим вимогам і визнаний придатним до військової служби, він може бути призваний у загальному порядку.

Проте це не означає, що його дозволено затримати просто через відсутність відстрочки.

Відсутність бронювання чи відстрочки сама по собі не є правовою підставою для адміністративного затримання.

Що можуть робити поліція та представники ТЦК під час перевірки документів

Частина шоста статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає, що під час мобілізації чоловіки віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його на вимогу уповноважених осіб.

Відповідні повноваження щодо перевірки документів мають представники ТЦК та поліцейські. Право поліції перевіряти військово-облікові документи також передбачене статтею 32 Закону України «Про Національну поліцію».

Під час такої перевірки уповноважені особи можуть встановлювати особу громадянина, перевіряти його військово-облікові дані та наявність передбачених законом підстав для відстрочки.

Крім того, у визначеному законодавством порядку військовозобов'язаному можуть вручити повістку.

Якщо документи в порядку, відомості відповідають даним державного реєстру, порушень правил військового обліку не встановлено і відсутні інші законні підстави для затримання, примусове доставлення до ТЦК лише через те, що людина не має відстрочки, є неправомірним.

Водночас вручення повістки не потребує попереднього перебування людини в «розшуку». Воно є окремою процедурою, передбаченою мобілізаційним законодавством.

Коли поліція може затримати людину навіть без попереднього «розшуку»

Важливо розуміти, що відсутність червоної позначки в Резерв+ на момент виходу з дому не гарантує неможливості адміністративного затримання.

Підстави для відповідних дій можуть бути встановлені безпосередньо під час перевірки документів.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, передбачає процедури реагування на порушення правил військового обліку та мобілізаційного законодавства.

Зокрема, питання про адміністративне затримання та доставлення до ТЦК може виникнути у випадках, коли під час перевірки встановлено відсутність необхідного військово-облікового документа, порушення правил військового обліку, невідповідність облікових даних або інші обставини, які утворюють передбачену законом підставу для застосування відповідного заходу.

Окреме значення має поведінка військовозобов'язаного під час вручення повістки та виконання законних вимог уповноважених осіб.

Пункт 54 Порядку № 560 регламентує участь поліцейського у здійсненні адміністративного затримання та доставлення громадянина до ТЦК за передбачених ним обставин.

Однак будь-яке затримання має ґрунтуватися не на загальному припущенні, що людина може бути мобілізована, а на конкретній правовій підставі.

Саме на цьому наголосив Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 11 листопада 2025 року у справі № 560/5715/25, на яку звертають увагу юристи.

За наведеною в консультації правовою позицією, адміністративне затримання не може використовуватися як самостійний інструмент примусової мобілізації. Його призначення — забезпечення відповідного адміністративного провадження.

Таким чином, можливість мобілізації та законність адміністративного затримання мають оцінюватися окремо.

Чи можуть працівники ТЦК самостійно затримувати громадян

Одне з найважливіших питань стосується повноважень працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Законодавство не наділяє представників ТЦК загальним правом самостійно здійснювати адміністративне затримання військовозобов'язаних.

Відповідні повноваження у передбачених законом випадках має поліція.

Зокрема, частина п'ята статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає можливість адміністративного затримання та доставлення осіб до ТЦК за зверненням останніх у зв'язку з правопорушеннями, передбаченими статтями 210 та 210-1 КУпАП.

Водночас стаття 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає правові передумови звернення керівника ТЦК до поліції у зв'язку з невиконанням військовозобов'язаним установлених законом обов'язків.

Тому необхідно розрізняти повноваження представників ТЦК щодо оповіщення, перевірки документів і проведення мобілізаційних заходів та повноваження поліцейських щодо застосування адміністративного примусу.

Присутність представника ТЦК у групі оповіщення сама по собі не створює права на примусове затримання громадянина.

Чи обов'язково мати позначку про «розшук», щоб людину доставили до ТЦК

Ні. Попереднє внесення відомостей про «розшук» не є універсальною обов'язковою умовою для будь-якого адміністративного затримання.

На практиці підстави для застосування відповідних заходів можуть виникати або бути виявлені безпосередньо під час перевірки документів.

Наприклад, у державних інформаційних системах можуть міститися відомості про попередню неявку за повісткою, неоновлення персональних даних або інше порушення військово-облікових обов'язків.

При цьому інформація в електронному реєстрі та дані, які бачить військовозобов'язаний у Резерв+, не завжди оновлюються одночасно.

Тому відсутність позначки в застосунку не виключає можливості виявлення інших обставин під час перевірки.

Однак і поява нового запису в інформаційній системі не доводить автоматично, що людина справді вчинила правопорушення або що її затримання буде законним.

Для застосування адміністративного примусу необхідні передбачені законодавством підстави та дотримання відповідної процедури.

Які права має військовозобов'язаний у разі затримання

Якщо поліцейський повідомляє про адміністративне затримання, громадянин має право знати його конкретну правову підставу.

Стаття 261 КУпАП передбачає оформлення адміністративного затримання протоколом, у якому зазначаються, зокрема, дата і місце складення, відомості про посадову особу, час та мотиви затримання.

Крім того, законодавство передбачає повідомлення визначених осіб про місцеперебування затриманого та гарантії отримання правничої допомоги.

За загальним правилом статті 263 КУпАП адміністративне затримання може тривати не більш як три години, якщо закон не встановлює спеціальних винятків.

У разі затримання адвокати рекомендують не чинити фізичного опору, але наполягати на дотриманні процесуальних гарантій.

Насамперед варто вимагати повідомити конкретну підставу затримання, оформити протокол, надати можливість зв'язатися з адвокатом та повідомити близьких.

За можливості необхідно зберегти відомості про місце, час та обставини події, дані посадових осіб і копії складених документів.

Якщо громадянин вважає затримання незаконним, він має право оскаржувати відповідні дії в установленому порядку.

Чи можна оскаржити незаконну мобілізацію та домогтися звільнення зі служби

Окрему проблему становлять ситуації, коли військовозобов'язаний уже був мобілізований із порушенням установленої процедури.

Важливо враховувати, що визнання судом протиправними дій ТЦК не завжди означає автоматичне звільнення особи з військової служби.

Показовою є постанова Верховного Суду від 5 лютого 2025 року у справі № 160/2592/23.

У цій справі йшлося про порушення процедури призову, пов'язані з непроведенням належного медичного огляду військовозобов'язаного.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про необхідність поновлення порушених прав позивача, зокрема шляхом його звільнення з військової служби.

Однак Верховний Суд звернув увагу, що стаття 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначає перелік підстав для звільнення, а порушення процедури мобілізації саме собою не є окремою передбаченою цією статтею підставою.

Водночас у судовій практиці висловлювалися й інші підходи.

Зокрема, Дніпропетровський окружний адміністративний суд у справі № 160/33452/24 висловив незгоду з підходом, за яким незаконність мобілізації не може впливати на подальше проходження військової служби.

Проте позицію суду першої інстанції не слід ототожнювати з усталеною практикою Верховного Суду.

Ця проблема демонструє, наскільки важливо своєчасно захищати права військовозобов'язаного ще на етапі перевірки документів, адміністративного затримання та оформлення призову.

Як підготуватися до перевірки документів та уникнути правових проблем

Адвокати ASAP Lawyers рекомендують військовозобов'язаним завчасно перевіряти актуальність власних військово-облікових відомостей, наявність необхідних документів і відповідність інформації в електронному реєстрі фактичним обставинам.

Особливої уваги потребують ситуації, коли в Резерв+ відображаються застарілі відомості, відсутня інформація про проходження військово-лікарської комісії, не враховано оформлену відстрочку або наявні інші розбіжності.

За можливості такі питання варто врегульовувати до виникнення конфліктної ситуації під час перевірки документів.

Водночас відсутність права на відстрочку не означає, що військовозобов'язаний позбавлений процесуальних гарантій або що будь-які дії представників ТЦК і поліції автоматично є законними.

Право держави проводити мобілізацію не скасовує обов'язку її представників діяти виключно в межах визначених законом повноважень.

Висновок адвокатів ASAP Lawyers

Якщо військовозобов'язаний не перебуває в «розшуку», має належні військово-облікові документи, не порушує встановлених обов'язків і під час перевірки не виникає інших законних підстав для затримання, сама відсутність бронювання чи відстрочки не дозволяє примусово доставити його до ТЦК.

Водночас така особа може підлягати мобілізації в загальному порядку. Їй можуть вручити повістку, а за наявності передбачених законом обставин — застосувати процедури адміністративного затримання та доставлення.

Тому головне питання полягає не лише в тому, чи є в Резерв+ позначка про «розшук», а в тому, чи існує конкретна законна підстава для обмеження свободи людини та чи дотримано встановленої процедури.

У випадках незаконного затримання, примусового доставлення до ТЦК або порушення порядку мобілізації своєчасна правнича допомога може мати вирішальне значення для захисту прав військовозобов'язаного.

Поширені запитання

Чи можуть затримати на вулиці, якщо я не в «розшуку», але не маю відстрочки?

Сама відсутність відстрочки або бронювання не є законною підставою для адміністративного затримання. Проте затримання можливе за наявності інших передбачених законодавством підстав, зокрема встановлених під час перевірки документів.

Чи може представник ТЦК самостійно затримати мене та посадити в автомобіль?

Представники ТЦК не мають загального повноваження самостійно здійснювати адміністративне затримання. У передбачених законом випадках такі дії здійснюють уповноважені поліцейські з дотриманням установленої процедури.

Чи можуть мобілізувати, якщо в Резерв+ немає червоної позначки?

Так. Відсутність позначки про «розшук» не є підставою для звільнення від мобілізації. Якщо людина підлягає призову та не має законних підстав для відстрочки, мобілізація може проводитися в установленому законом порядку.