Обшук на підприємстві критичної інфраструктури: як захистити бізнес від зупинення роботи

Обшук на підприємстві критичної інфраструктури: як захистити бізнес від зупинення роботи

Підприємства енергетики, транспорту, зв’язку та інших стратегічних галузей можуть опинитися в центрі кримінальних проваджень, пов’язаних із державними закупівлями, використанням бюджетних коштів, господарськими операціями з контрагентами або правомірністю набуття майна. При цьому Закон України «Про критичну інфраструктуру» приділяє окрему увагу безперервності функціонування відповідних об’єктів та їхній здатності протистояти загрозам.

Належність підприємства до критичної інфраструктури не створює імунітету від обшуків чи інших процесуальних дій. Проте вилучення комп’ютерних систем, оригіналів документації та іншого обладнання має відповідати вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а керівництво підприємства повинно розуміти, які дії правоохоронців дозволені законом, як зафіксувати можливі порушення та в яких випадках вимагати повернення майна.

Тимчасовий доступ чи обшук: у чому різниця для підприємства

Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає різні механізми отримання документів та інформації, і для бізнесу принципово важливо розрізняти тимчасовий доступ до речей і документів та обшук. Вони мають різну мету, порядок проведення й обсяг повноважень правоохоронців.

Тимчасовий доступ, передбачений статтею 159 КПК України, полягає в наданні можливості ознайомитися з визначеними речами чи документами, зробити їх копії, а за наявності відповідного дозволу — вилучити їх. Такий захід не дає слідчому права самостійно проводити обшук приміщень підприємства. При цьому вилучення оригіналів документів не є автоматичним наслідком надання тимчасового доступу. Відповідно до частини сьомої статті 163 КПК України дозвіл на вилучення може бути наданий, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність реальної загрози зміни чи знищення документів або необхідність такого вилучення для досягнення мети доступу.

Для підприємства, діяльність якого залежить від наявності оригіналів технічної, проєктної чи дозвільної документації, ця відмінність має практичне значення. Отримавши ухвалу про тимчасовий доступ, представник компанії повинен перевірити перелік зазначених у ній документів, коло осіб, яким надано право доступу, та наявність окремого дозволу на їх вилучення.

Обшук, на відміну від тимчасового доступу, передбачає можливість активного пошуку речей, документів чи осіб у визначеному судом приміщенні. Проте й ці повноваження обмежені змістом ухвали слідчого судді та вимогами статей 234–236 КПК України.

Що має перевірити керівник підприємства перед початком обшуку

У разі прибуття правоохоронців першочерговим завданням керівництва підприємства є невідкладне залучення адвоката, перевірка повноважень осіб, які проводитимуть обшук, та ознайомлення із судовою ухвалою.

Стаття 236 КПК України зобов’язує слідчого або прокурора перед початком виконання ухвали пред’явити її особі, яка володіє відповідним приміщенням, і надати копію.

Особливу увагу необхідно звернути на строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня її постановлення, адресу та конкретні приміщення, щодо яких надано дозвіл, а також перелік речей і документів, які планується відшукати. Ухвала про дозвіл на обшук надає право проникнути до відповідного приміщення лише один раз.

Для великих підприємств, які використовують декілька виробничих майданчиків, складських приміщень або адміністративних будівель, особливого значення набуває точне визначення територіальних меж слідчої дії.

Не менш важливим є забезпечення права на правничу допомогу. Слідчий або прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися послугами адвоката та зобов’язаний допустити його на будь-якому етапі проведення слідчої дії. Водночас закон не встановлює загального обов’язку призупиняти обшук до прибуття адвоката, тому його оперативне залучення має бути передбачене внутрішніми процедурами підприємства.

Працівникам слід роз’яснити право, гарантоване статтею 63 Конституції України, не давати показань або пояснень щодо себе, членів сім’ї та близьких родичів. Однак це право не означає можливості безумовно відмовлятися від будь-яких законних процесуальних вимог. Під час обшуку необхідно уникати фізичного опору, а можливі порушення фіксувати й оскаржувати у встановленому порядку.

Швидкий підбір адвоката

Не витрачайте час на пошуки

ASAP Lawyers швидко підбере адвоката під ваш запит та організує безкоштовну консультацію.

+38 095 2222 000

Один дзвінок – і ми підключимо потрібного фахівця.

Вилучення серверів та іншого обладнання: як запобігти зупиненню роботи

Окрему проблему для підприємств критичної інфраструктури становить вилучення комп’ютерних систем, серверів та інших електронних пристроїв, від яких залежить управління виробничими процесами, ведення бухгалтерського обліку або надання послуг.

КПК України містить спеціальні обмеження щодо вилучення такого обладнання. Зокрема, стаття 159 передбачає, що тимчасовий доступ до електронних інформаційних і комп’ютерних систем за загальним правилом здійснюється шляхом копіювання інформації без вилучення самих систем.

Стаття 168 КПК України також обмежує можливість тимчасового вилучення комп’ютерної техніки. Закон передбачає винятки, зокрема коли обладнання необхідне для експертного дослідження, є засобом або знаряддям кримінального правопорушення чи доступ до інформації обмежений власником або пов’язаний із подоланням логічного захисту.

Тому під час проведення обшуку адвокат має оцінювати правові підстави вилучення кожної комп’ютерної системи та за можливості порушувати питання про копіювання необхідних слідству відомостей без вилучення обладнання. Якщо техніку все ж вилучають, важливо заявити про необхідність збереження інформації та отримання її копій у передбаченому законом порядку.

Для підприємств, від роботи яких залежить надання життєво важливих послуг, доцільно також документально обґрунтовувати можливі наслідки вилучення обладнання: зупинення виробничого процесу, порушення роботи диспетчерських систем, втрату доступу до технологічних даних або неможливість виконання договірних зобов’язань.

Як діяти під час обшуку та після його завершення

Наявність адвоката на підприємстві дає змогу забезпечити належну правову оцінку дій правоохоронців, але практична підготовка до обшуку має починатися заздалегідь. Компанії варто визначити відповідальних працівників, порядок повідомлення керівництва, контакти адвокатів та процедуру збереження відеозаписів.

Під час обшуку необхідно контролювати дотримання меж судового дозволу, вести облік вилучених речей і документів та фіксувати обставини, які можуть свідчити про порушення процесуального порядку. Стаття 236 КПК України передбачає обов’язкову аудіо- та відеофіксацію обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді. Після завершення слідчої дії представнику підприємства необхідно уважно ознайомитися з протоколом, перевірити опис вилученого майна та внести письмові зауваження щодо виявлених порушень. Другий примірник протоколу обшуку на підприємстві має бути вручений його керівнику або представникові.

Якщо під час обшуку вилучено майно, на яке не було надано прямого дозволу та яке має статус тимчасово вилученого, важливо контролювати строки звернення слідчого або прокурора до суду з клопотанням про його арешт.

Відповідно до частини п’ятої статті 171 КПК України в разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, проведеного на підставі судової ухвали, клопотання про арешт має бути подане протягом 48 годин після вилучення. В інших передбачених цією нормою випадках діє загальний строк — не пізніше наступного робочого дня. Якщо відповідного клопотання вчасно не подано, майно підлягає негайному поверненню.

За наявності підстав адвокат може ініціювати повернення тимчасово вилученого майна, оскаржити відповідну бездіяльність або звернутися з клопотанням про скасування арешту. Спосіб захисту залежатиме від процесуального статусу майна та змісту ухвал, постановлених у конкретному кримінальному провадженні.

Окремої оцінки потребують так звані невідкладні обшуки, проведені без попереднього дозволу слідчого судді. Частина третя статті 233 КПК України передбачає такі випадки за спеціально визначених законом обставин, пов’язаних із врятуванням життя людей і майна або безпосереднім переслідуванням підозрюваних осіб. Після відповідного проникнення сторона обвинувачення зобов’язана невідкладно звернутися до слідчого судді, який перевіряє, зокрема, наявність підстав для невідкладних дій. Для бізнесу правова оцінка такого обшуку повинна охоплювати як обґрунтованість невідкладного проникнення, так і порядок проведення слідчої дії, обставини вилучення майна та дотримання наступного судового контролю.

 

Висновок

Захист підприємства під час кримінального провадження не обмежується присутністю адвоката на обшуку. Для компаній, діяльність яких має стратегічне значення, необхідно заздалегідь створити внутрішній алгоритм реагування, забезпечити належне зберігання документів, організувати резервування інформації та визначити порядок взаємодії працівників із правоохоронцями.

У разі проведення слідчих дій особливу увагу слід приділяти законності доступу до приміщень, підставам вилучення оригіналів документів і комп’ютерного обладнання, належній фіксації процесуальних порушень та своєчасному використанню механізмів повернення майна. Для підприємств критичної інфраструктури такий підхід має значення не лише для захисту власності, а й для збереження безперервності роботи.

Напишіть нам

Будемо раді почувати ваші думки з приводу даної публікації