В Україні пропонують змінити правила проведення невідкладних обшуків без попереднього дозволу суду. Законопроєкт №15488 та альтернативні ініціативи №15488-1 і №15488-3 передбачають різні підходи до повноважень правоохоронців і захисту власників житла та бізнесу. Причиною законодавчої дискусії стали проблеми застосування статті 233 Кримінального процесуального кодексу України, а також рішення Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, які визначають межі допустимого втручання у приватне життя.

Коли поліція може провести обшук без ухвали суду

Конституція України гарантує кожному недоторканність житла. Відповідно до статті 30 Основного Закону, проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення огляду або обшуку за загальним правилом допускаються лише на підставі вмотивованого рішення суду.

Проте законодавство передбачає винятки.

Частина третя статті 233 Кримінального процесуального кодексу України дозволяє слідчому або прокурору проникнути до житла чи іншого володіння особи до постановлення ухвали слідчого судді у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей і майна або безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення.

Після такого проникнення прокурор або слідчий за погодженням із прокурором повинен невідкладно звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку.

Саме поняття невідкладності залишається одним із найбільш дискусійних питань кримінального процесу.

На практиці правоохоронці можуть обґрунтовувати проникнення необхідністю запобігти знищенню документів, електронних носіїв інформації, грошей або інших предметів, які потенційно мають доказове значення.

Однак між реальною загрозою втрати доказів і звичайним бажанням слідства швидко їх вилучити існує принципова правова різниця.

Чи можна проводити обшук для «врятування доказів»

Важливе роз'яснення щодо застосування статті 233 КПК України надала Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 7 жовтня 2024 року у справі №466/525/22.

Суд визнав, що поняття майна у контексті невідкладного проникнення може охоплювати матеріальні об'єкти, які мають або потенційно можуть мати значення речових доказів.

Отже, запобігання знищенню таких об'єктів за певних обставин може бути законною підставою для проникнення без попередньої ухвали.

Водночас Верховний Суд встановив важливу умову: на момент проникнення повинні існувати конкретні обставини, які свідчать про реальну загрозу знищення або втрати відповідних доказів.

Ці обставини необхідно відобразити в подальшому клопотанні до слідчого судді та підтвердити відповідними матеріалами.

Таким чином, сам факт проведення кримінального розслідування або припущення, що в певному приміщенні можуть перебувати документи чи інші докази, не є достатнім обґрунтуванням невідкладного обшуку.

Наприклад, якщо слідчий вважає, що в офісі підприємства зберігаються документи, які можуть підтвердити вчинення злочину, це ще не означає, що він має право проникнути до приміщення без судового дозволу.

Для застосування виняткової процедури необхідно обґрунтувати, чому отримання попередньої ухвали створювало реальний ризик втрати відповідних матеріалів.

ЄСПЛ виявив проблеми із захистом прав під час невідкладних обшуків

Додаткового значення ця проблема набула після рішення Європейського суду з прав людини від 10 липня 2025 року у справі «Корнієць та інші проти України».

Справа стосувалася обшуків житла заявників, проведених без попереднього судового дозволу.

ЄСПЛ встановив порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на повагу до приватного і сімейного життя, житла та кореспонденції.

Суд звернув увагу на недоліки подальшого судового контролю за такими втручаннями.

Зокрема, перевірка законності обшуку ініціювалася стороною обвинувачення, проводилася без участі особи, у житлі якої відбувся обшук, та її адвоката, а відповідна ухвала не підлягала апеляційному оскарженню.

ЄСПЛ також встановив порушення статті 13 Конвенції, пов'язане з відсутністю ефективного засобу юридичного захисту.

Це рішення має значення не лише для обшуків квартир і приватних будинків, а й для інших ситуацій, коли кримінальне провадження супроводжується втручанням у право особи на повагу до її володіння.

Законопроєкт №15488: невідкладність хочуть обмежити конкретними умовами

Один із запропонованих варіантів вирішення проблеми міститься в законопроєкті №15488.

Документ спрямований на уточнення частини третьої статті 233 КПК України та встановлення чіткіших умов проникнення до житла чи іншого володіння без попереднього дозволу суду.

Зокрема, пропонується дозволяти таке проникнення з мотивів врятування майна лише тоді, коли одночасно виконуються кілька умов: ідеться про конкретний об'єкт, який має або може мати доказове значення; існує реальна та безпосередня загроза його знищення, пошкодження чи втрати; отримати судовий дозвіл заздалегідь об'єктивно неможливо без ризику втрати цього об'єкта.

Відповідні обставини мають бути викладені в клопотанні про проведення обшуку та перевірені слідчим суддею.

Фактично законопроєкт пропонує закріпити на законодавчому рівні критерії, сформульовані в судовій практиці.

Однак ця ініціатива переважно стосується підстав невідкладного проникнення. Вона не пропонує комплексного перегляду процедури подальшого судового контролю та процесуальних прав особи, щодо якої проводився обшук.

Законопроєкт №15488-1: участь адвоката, відеофіксація та право на оскарження

Альтернативний законопроєкт №15488-1 передбачає ширші зміни до Кримінального процесуального кодексу України.

Пропонується змінити не лише статтю 233, а й статті 87, 221, 303 та 309 КПК України.

За запропонованою моделлю невідкладне проникнення для запобігання втраті доказів допускатиметься лише у провадженнях щодо тяжких або особливо тяжких злочинів за наявності конкретної загрози втрати доказів та неможливості застосування менш обтяжливих заходів.

Серед інших новацій передбачено обов'язкове ухвалення прокурором вмотивованої постанови до початку проникнення та безперервну відеофіксацію відповідних дій.

Прокурор повинен буде звернутися до слідчого судді протягом шести годин.

При цьому законопроєкт передбачає участь особи та її адвоката в судовому розгляді, доступ до матеріалів, можливість самостійного звернення до суду в разі бездіяльності прокурора та апеляційне оскарження ухвали.

Також пропонується визначити наслідки порушення процедури, включно з недопустимістю отриманих доказів, поверненням вилученого майна та знищенням скопійованої інформації.

Таким чином, цей законопроєкт приділяє значно більше уваги процесуальним гарантіям захисту.

Водночас шестигодинний строк звернення до суду може викликати питання щодо практичної реалізації, особливо в умовах воєнного стану.

Законопроєкт №15488-3: більше часу для правоохоронців

Ще один підхід запропоновано в законопроєкті №15488-3.

Він стосується, зокрема, проведення обшуків у невідкладних випадках та порядку реєстрації заяв про кримінальні правопорушення.

Однією із запропонованих змін є збільшення строку звернення до слідчого судді після невідкладного обшуку до 72 годин.

Такий підхід може надати стороні обвинувачення більше часу для підготовки процесуальних матеріалів.

Проте триваліший проміжок між проникненням і судовою перевіркою створює ризик послаблення оперативного контролю за законністю втручання у права людини.

Відповідно, оцінювати цю пропозицію необхідно не лише з позиції зручності роботи слідства, а й з огляду на вимоги Конституції України та практику ЄСПЛ.

Що робити, якщо правоохоронці прийшли з обшуком без ухвали

Поки законодавчі ініціативи перебувають на стадії розгляду, застосовуються чинні положення КПК України.

Якщо правоохоронці намагаються проникнути до житла або іншого володіння без судового дозволу, насамперед необхідно з'ясувати, на яку саме правову підставу вони посилаються.

Важливо пам'ятати, що відсутність ухвали не завжди автоматично означає незаконність проникнення. Однак правоохоронці повинні мати передбачені законом підстави для застосування виняткової процедури.

У такій ситуації доцільно:

1. Негайно зв'язатися з адвокатом. Повідомити про місце проведення процесуальних дій, кількість правоохоронців і підстави, які вони називають.

2. Зафіксувати обставини проникнення. Звернути увагу на час, пояснення слідчого або прокурора, наявність реальної невідкладної ситуації та послідовність дій правоохоронців.

3. Не чинити фізичного опору. Незгоду з діями слідства слід висловлювати законними процесуальними способами.

4. Наполягати на фіксації зауважень. Якщо проводиться обшук, важливо зазначити в протоколі заперечення щодо підстав проникнення, порядку проведення дій та вилученого майна.

5. Зберегти документи й записи. Копія протоколу обшуку, опис вилученого майна та доступні законно отримані записи можуть мати значення для подальшого захисту.

Після проведення обшуку адвокат має оцінити, чи існували на момент проникнення обставини, які дійсно виправдовували невідкладність, чи дотримано процедури подальшого звернення до суду та які способи оскарження доступні у конкретному провадженні.

Залежно від установлених порушень можуть виникати підстави для звернення з процесуальними скаргами, вимогами щодо повернення майна або постановки питання про недопустимість отриманих доказів.

Чому зміни важливі для громадян і бізнесу

Обшук без попереднього судового дозволу може мати особливо відчутні наслідки для підприємств.

Проникнення до офісу, складу чи виробничого приміщення, вилучення серверів, комп'ютерів, документів або обладнання здатне суттєво ускладнити господарську діяльність.

Саме тому законодавчі гарантії повинні забезпечувати не лише можливість оперативного розслідування злочинів, а й захист від необґрунтованого втручання у діяльність підприємств та приватне життя громадян.

Порівняння трьох законопроєктів демонструє різні підходи до вирішення цієї проблеми.

Проєкт №15488 зосереджується на уточненні підстав невідкладного проникнення. Альтернативний №15488-1 пропонує ширші процесуальні гарантії, зокрема участь адвоката та апеляційний перегляд. Проєкт №15488-3 передбачає інший баланс між потребами слідства та швидкістю судового контролю.

Жодна із запропонованих моделей сама по собі не гарантує усунення всіх ризиків. Остаточне значення матиме редакція закону, яку підтримає парламент, та практика її застосування.

Як адвокати ASAP Lawyers допомагають під час обшуків

У справах, пов'язаних із проникненням до житла чи іншого володіння без ухвали суду, своєчасна правнича допомога має особливе значення.

Адвокат може перевірити наявність законних підстав для невідкладного обшуку, оцінити дотримання процесуальної процедури, забезпечити фіксацію порушень, підготувати необхідні скарги та представляти інтереси клієнта під час подальшого судового розгляду.

Адвокати ASAP Lawyers надають правничу допомогу фізичним особам і бізнесу під час обшуків, вилучення майна та інших слідчих дій, а також здійснюють захист у кримінальних провадженнях.

Якщо правоохоронці проводять обшук без ухвали суду або вже вилучили майно, важливо своєчасно оцінити законність їхніх дій і визначити ефективний спосіб захисту.