Будь-яке управлінське рішення пов’язане з ризиком. Компанія може придбати товар, який згодом подешевшає, укласти договір із проблемним контрагентом, інвестувати у проєкт, що не принесе очікуваного прибутку, або продати актив за ціною, яку через кілька років визнають невигідною.

Для керівника проблема виникає тоді, коли економічні наслідки такого рішення починають оцінювати правоохоронні органи. Збиткова операція може стати підставою для кримінального провадження, експертиз, допитів та обшуків.

Однак сам факт збитків ще не означає, що директор вчинив злочин.

За що можуть притягнути керівника

У кримінальних провадженнях щодо господарських операцій найчастіше йдеться про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України), зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК) чи службову недбалість (ст. 367 КК).

Ці склади кримінальних правопорушень суттєво відрізняються. Для зловживання службовим становищем важливим є умисний характер поведінки, тоді як службова недбалість передбачає неналежне виконання службових обов’язків через несумлінне ставлення до них.

Тому встановити, що підприємство втратило певну суму, недостатньо. Слідство має довести конкретні дії керівника, його повноваження, форму вини, наслідки та причинний зв’язок між поведінкою посадовця і заподіяною шкодою.

Невигідна угода ще не є доказом злочину

Типова ситуація: підприємство придбало обладнання за 20 млн грн, а згодом експертиза встановила, що його ринкова вартість на момент операції нібито становила 16 млн грн. Різницю у 4 млн грн слідство може розглядати як збитки.

Але цього недостатньо для висновку про кримінальну відповідальність директора.

Необхідно встановити, які пропозиції реально існували на ринку, чи було дешевше обладнання аналогічним, які строки поставки пропонували продавці, чи включалися у вартість монтаж, логістика, гарантійне обслуговування та інші послуги. Головне питання — якою інформацією керівник володів у момент прийняття рішення, а не як ця операція виглядає через декілька років, коли її результат уже відомий. Помилка у прогнозі, невдала інвестиція або неправильна оцінка ринку самі по собі не свідчать про умисне зловживання.

Посада директора не означає відповідальність за все

У таких провадженнях принципове значення мають реальні повноваження посадовця.

Необхідно встановити, хто ухвалював рішення, хто погоджував операцію, хто мав право розпоряджатися майном та підписувати фінансові документи. Для цього аналізуються статут підприємства, посадові інструкції, рішення власників або наглядової ради, внутрішні процедури погодження та делегування повноважень.

Сам факт перебування людини на посаді директора не може автоматично доводити, що вона одноосібно контролювала конкретну господарську операцію. Особливо це важливо у справах про службову недбалість. Слідство повинно показати, який саме службовий обов’язок керівник мав виконати, у чому полягало його порушення та як це спричинило відповідні наслідки.

Чому експертиза збитків потребує перевірки

Одним із центральних доказів у справах про економічні злочини часто стає експертний висновок. Саме експерт визначає можливу переплату при закупівлі, заниження вартості проданого активу або інші фінансові втрати.

Проте кінцева цифра збитків не повинна сприйматися як беззаперечний факт. Захисту необхідно перевірити вихідні дані експертизи, використані об’єкти порівняння, дату оцінки, технічні характеристики товару, умови поставки, курс валют, логістику та інші обставини операції. Якщо методика або вихідні дані викликають сумніви, може постати питання про додаткову чи повторну експертизу.

Як керівнику зменшити кримінальні ризики

Найкращі докази законності бізнес-рішення часто створюються ще до виникнення кримінального провадження.

Для значних операцій доцільно зберігати комерційні пропозиції, економічне обґрунтування вибору контрагента, інформацію про ринкові ціни, юридичні та фінансові висновки, результати перевірки контрагента та документи щодо погодження угоди.

Якщо рішення було терміновим або керівник обрав дорожчу пропозицію через кращі строки, гарантії чи інші умови, причини такого вибору варто зафіксувати документально.

Через декілька років такий документ може стати значно сильнішим доказом, ніж пояснення директора під час допиту.

Що робити, якщо правоохоронці вже зацікавилися операцією

Якщо підприємство отримало запит правоохоронного органу, працівників викликають на допити або стало відомо про кримінальне провадження, керівнику не варто поспішати «просто все пояснити».

Спочатку необхідно встановити, яку саме версію перевіряє слідство, відновити хронологію операції, зібрати документи, визначити повноваження її учасників та перевірити обґрунтованість заявлених збитків.

Особливо важливо зробити це до детального допиту керівника, оскільки пояснення, надані без розуміння матеріалів справи та позиції слідства, надалі можуть бути використані проти нього.

Кримінальне право не повинно перетворювати будь-яке невдале бізнес-рішення на злочин. Для притягнення керівника до відповідальності необхідно довести всі передбачені законом ознаки конкретного кримінального правопорушення, а не лише негативний фінансовий результат операції.

Якщо правоохоронні органи вже перевіряють господарську операцію, надсилають запити, викликають працівників на допити або проводять слідчі дії, адвокати ASAP Lawyers можуть проаналізувати ситуацію, оцінити кримінально-правові ризики та сформувати стратегію захисту керівника і підприємства.