Одна з найпоширеніших ситуацій, з якою сьогодні стикаються військовозобов'язані, — перевірка військово-облікових документів на вулиці, у громадських місцях чи на блокпостах. При цьому далеко не всі знають, хто саме має право вимагати документи, які повноваження мають представники ТЦК та СП, чому поруч із ними часто перебувають поліцейські або представники місцевої влади та які документи повинні пред'явити посадові особи перед початком перевірки.

Саме через нерозуміння процедури найчастіше виникають конфлікти. Одні громадяни переконані, що перевіряти документи можуть виключно працівники ТЦК, інші, навпаки, вважають будь-яку перевірку незаконною. Насправді законодавство визначає більш складний механізм.

Перевірку здійснює не лише ТЦК

Порядок проведення заходів оповіщення та перевірки військово-облікових документів визначає постанова Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року.

Документ передбачає, що для проведення таких заходів створюються спеціальні групи оповіщення. Їх формують не самі територіальні центри комплектування, а районні чи міські державні адміністрації або відповідні військові адміністрації за поданням керівника районного чи міського ТЦК та СП.

До складу таких груп можуть входити:

• представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;
• працівники районних чи міських державних або військових адміністрацій;
• представники виконавчих органів місцевого самоврядування;
• співробітники Національної поліції України.

Тобто сама по собі присутність поліцейського чи представника місцевої влади поруч із працівником ТЦК не свідчить про порушення процедури. Закон прямо передбачає можливість роботи таких змішаних груп.

Повноваження груп також мають бути оформлені належним чином

Не менш важливо розуміти, що діяльність груп оповіщення не є довільною.

Керівник районного або міського ТЦК окремим наказом визначає порядок їх роботи, маршрути пересування, графіки, старших груп та порядок здійснення заходів з оповіщення і перевірки військово-облікових документів.

Тобто процедура повинна здійснюватися в межах офіційно визначених повноважень, а не за власною ініціативою окремих посадових осіб.

Представник ТЦК не може одразу вимагати документи

Однією з найбільш важливих гарантій для громадян є обов'язок представника ТЦК підтвердити свої повноваження ще до початку перевірки.

Постанова №560 прямо встановлює, що уповноважена особа повинна:

• назвати своє прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) та посаду;
• пред'явити документ, що посвідчує особу;
• показати службове посвідчення особи, уповноваженої здійснювати оповіщення та вручати повістки.

Лише після виконання цих вимог посадова особа переходить безпосередньо до перевірки військово-облікових документів.

Саме цей етап нерідко ігнорується на практиці, хоча він є обов'язковою частиною процедури.

Чому це важливо

Наявність у громадян обов'язку мати військово-облікові документи не скасовує обов'язку державних органів діяти виключно в межах закону.

І громадяни, і посадові особи мають дотримуватися встановленої процедури. Це дозволяє уникнути конфліктів, забезпечує належну реалізацію повноважень держави та одночасно гарантує захист прав людини.

Саме тому варто знати не лише власні обов'язки, а й те, які вимоги закон ставить до представників ТЦК, поліції та інших посадових осіб, що беруть участь у заходах оповіщення.

Практичний висновок

На практиці більшість конфліктних ситуацій виникає не через сам факт перевірки документів, а через нерозуміння процедури її проведення. Якщо громадянин знає свої права, а посадові особи дотримуються вимог постанови Кабінету Міністрів №560, підстав для конфлікту значно менше.

Водночас кожна ситуація має свої особливості. Якщо під час перевірки військово-облікових документів виникають сумніви щодо законності дій посадових осіб, вручення повістки або інших процесуальних дій, не варто керуватися порадами із соціальних мереж чи випадковими коментарями в інтернеті. Значно ефективніше одразу отримати професійну правову оцінку конкретної ситуації.

Юристи ASAP Lawyers постійно супроводжують справи, пов'язані з мобілізаційним законодавством, аналізують зміни нормативної бази та судову практику, що дозволяє надавати клієнтам не загальні рекомендації, а практичні рішення, засновані на чинному законодавстві та актуальній практиці його застосування.