Після запуску нових сервісів у застосунку «Резерв+» одним із найпоширеніших запитань від викладачів університетів стало оформлення відстрочки від мобілізації. На практиці виникає одразу кілька проблем: чи потрібно вперше оформлювати відстрочку лише через ЦНАП, чи можуть науково-педагогічні працівники скористатися «Резерв+», а також як діяти, якщо вже отримано повістку.

Адвокати ASAP Lawyers проаналізували чинне законодавство та практичні ситуації, з якими сьогодні стикаються працівники закладів освіти.

Хто має право на відстрочку?

Право на відстрочку для викладачів визначає пункт 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Норма поширюється, зокрема, на:

• наукових та науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти;
• наукових та науково-педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти;
• наукових працівників наукових установ та організацій;
• педагогічних працівників закладів фахової передвищої, професійної та загальної середньої освіти.

Обов'язковою умовою є робота за основним місцем роботи не менше ніж на 0,75 ставки. Саме ця норма є визначальною при вирішенні питання про надання відстрочки, а не спосіб подання заяви.

Чи існує різниця між закладами вищої та післядипломної освіти?

Деякі військовозобов'язані вважають, що працівники післядипломної освіти можуть оформлювати відстрочку лише через ЦНАП. Насправді ситуація значно складніша. Закон не встановлює різного порядку звернення залежно від виду закладу освіти. Водночас він по-різному визначає коло осіб, які мають право на відстрочку. Якщо післядипломна освіта здійснюється університетом або іншим закладом вищої освіти як структурним підрозділом, то працівник юридично залишається працівником закладу вищої освіти. У такому випадку право на відстрочку, як правило, підтверджується за загальними правилами.

Інша ситуація виникає тоді, коли особа працює в окремій юридичній особі, яка має статус виключно закладу післядипломної освіти. Такі заклади прямо не згадуються у пункті 2 частини 3 статті 23 Закону, тому саме право на відстрочку може стати предметом спору. Інакше кажучи, проблема полягає не в тому, через який сервіс подавати документи, а в тому, чи поширюється на конкретного працівника законодавча гарантія. Саме тому перед поданням заяви варто перевірити юридичний статус роботодавця, а не лише назву посади.

Чи потрібно першу відстрочку оформлювати виключно через ЦНАП?

Станом на сьогодні такої вимоги законодавство не містить. Поширена думка про те, що перше оформлення можливе лише через ЦНАП, не відповідає чинним правилам.

Міністерство оборони передбачило можливість оформлення нової відстрочки через застосунок «Резерв+», якщо інформація про особу вже міститься у відповідних державних реєстрах.

Для науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти це означає, що звернення до ЦНАП не є обов'язковою передумовою.

Коли відстрочку можна оформити через «Резерв+»?

Онлайн-оформлення можливе лише тоді, коли всі необхідні відомості підтверджені в державних інформаційних системах.

Насамперед повинні бути відображені:

• основне місце роботи;
• зайнятість не менше 0,75 ставки;
• відповідна категорія працівника;
• актуальні дані в ЄДЕБО та інших реєстрах.

Якщо хоча б одна із цих умов відсутня або інформація внесена некоректно, система може відмовити в автоматичному оформленні. У такій ситуації проблема полягає не у відсутності права на відстрочку, а у невідповідності або неповноті електронних даних.

Коли необхідно звертатися до ЦНАП?

На практиці звернення до ЦНАП є доцільним у кількох випадках:

• «Резерв+» не дозволяє оформити відстрочку;
• система не знаходить інформацію про працівника;
• роботодавець ще не оновив відомості у ЄДЕБО;
• виникла технічна помилка;
• особа взагалі не користується електронними сервісами.

Водночас варто розуміти, що ЦНАП не приймає рішення щодо надання відстрочки. Працівники ЦНАП лише приймають документи та передають їх до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який і здійснює їх розгляд.

Що робити, якщо вже вручили повістку?

Ще одне поширене питання стосується ситуації, коли викладач отримав повістку, але ще не оформив відстрочку. Сам факт вручення повістки не позбавляє особу права звернутися за відстрочкою, якщо закон передбачає відповідну підставу. Більше того, відкладати подання документів до дня явки до ТЦК не варто. Чим раніше буде подано заяву, тим більше шансів, що питання буде вирішене до моменту виконання вимог повістки.

Кожна ситуація залежить від конкретних обставин, однак найчастіше зустрічаються кілька сценаріїв.

Перший сценарій. Відстрочка оформлюється через «Резерв+» ще до дати явки до ТЦК. У такому випадку підстава для відстрочки вже підтверджена.

Другий сценарій. Заява подана через ЦНАП або безпосередньо до ТЦК, але рішення ще не прийнято. Особі доцільно мати підтвердження подання документів та контролювати перебіг їх розгляду.

Третій сценарій. «Резерв+» відмовляє через відсутність необхідних відомостей. У такому випадку необхідно звернутися до кадрової служби закладу освіти для перевірки інформації в ЄДЕБО та лише після цього повторно подавати документи або звертатися через ЦНАП.

Четвертий сценарій. ТЦК відмовляє у наданні відстрочки. Якщо така відмова суперечить вимогам законодавства або ґрунтується на неправильному тлумаченні статусу працівника, вона може бути оскаржена в адміністративному порядку або до суду.

На що варто звернути особливу увагу?

На практиці більшість проблем виникає не через відсутність права на відстрочку, а через неточності у державних реєстрах, неправильне визначення статусу роботодавця або несвоєчасне подання документів.

Тому доцільно заздалегідь перевірити:

• чи є основне місце роботи;
• чи підтверджено навантаження не менше 0,75 ставки;
• чи актуальні дані в ЄДЕБО;
• чи відповідає юридичний статус закладу вимогам статті 23 Закону.

Позиція адвокатів ASAP Lawyers

Питання відстрочки для науково-педагогічних працівників сьогодні вже виходить далеко за межі простого заповнення заяви в «Резерв+». У багатьох випадках вирішальне значення мають юридичний статус роботодавця, правильність внесених до державних реєстрів відомостей та своєчасність звернення.

Якщо працівник дійсно відповідає вимогам пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», саме по собі отримання повістки не означає втрату права на відстрочку. Водночас будь-які помилки в документах або даних ЄДЕБО можуть істотно ускладнити процедуру її оформлення.

Саме тому адвокати ASAP Lawyers рекомендують не чекати виникнення конфлікту з ТЦК, а завчасно перевірити підстави для відстрочки, актуальність відомостей у державних реєстрах та, за необхідності, отримати правову допомогу ще до подання документів. Це дозволяє значно зменшити ризик відмови та уникнути подальших судових спорів.