У практиці мобілізаційних спорів дедалі частіше виникають ситуації, коли військовозобов’язані, формально маючи право на відстрочку через бронювання, все ж опиняються у військових частинах або отримують штрафи за нібито порушення обов’язків. І хоча законодавство передбачає чіткий механізм захисту для працівників критично важливих підприємств, судова практика демонструє: ключове значення має не сам факт роботи чи навіть включення до списків, а належне оформлення і підтвердження бронювання на конкретний момент часу.

Правове підґрунтя такого бронювання визначене статтею 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також постановою Кабінету Міністрів України №76 від 27 січня 2023 року, яка встановлює порядок бронювання військовозобов’язаних за підприємствами, установами та організаціями, що мають критичне значення для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Водночас ці норми не працюють автоматично — їх реалізація завжди пов’язана з конкретними адміністративними процедурами, які і стають предметом перевірки в судах.

Показовою є справа №460/12116/24, яку розглядав Рівненський окружний адміністративний суд. Суд встановив, що позивач працював на підприємстві, яке мало статус критично важливого, був офіційно заброньований через електронні сервіси, а інформація про відстрочку відображалася у відповідних державних реєстрах і застосунках. Попри це, його мобілізували під час дії бронювання. Суд прямо вказав, що за відсутності доказів скасування або припинення відстрочки призов є незаконним, і визнав відповідні рішення протиправними з обов’язком виключити особу зі складу військової частини.

Аналогічний підхід продемонстровано і у справі №380/183445/24, яку розглядав Львівський окружний адміністративний суд. Тут ключовим стало те, що бронювання існувало та було чинним на момент призову, що виключало можливість мобілізації. Суд, як і у попередньому випадку, виходив із того, що наявність діючої відстрочки має пріоритет перед діями територіальних центрів комплектування.

Втім, судова практика не є односторонньою.

У справі №260/6667/24 Закарпатський окружний адміністративний суд дійшов протилежного висновку, і саме ця категорія справ є найбільш показовою з практичної точки зору. Позивач посилався на те, що мав бронювання, однак суд встановив, що на момент мобілізації воно не було належним чином оформлене. Фактичне включення до списків і навіть відображення інформації у цифрових сервісах відбулося вже після призову. Крім того, позивач не надав витягу про бронювання — ключового документа, який підтверджує наявність відстрочки у юридичному сенсі. У підсумку суд констатував: право на відстрочку виникає не з моменту наміру чи подання документів, а з моменту його належного оформлення і підтвердження, і саме ця обставина визначає правомірність дій ТЦК.

Окрему лінію практики формують справи, пов’язані з направленням на військово-лікарську комісію. У справі №643/12121/25 апеляційний суд розглядав ситуацію, коли особу було оштрафовано за відмову проходити ВЛК. Позивач доводив, що мав чинну відстрочку у вигляді бронювання, а отже не підлягав направленню на медичний огляд. Суд погодився з цією позицією, зазначивши, що особи з чинною відстрочкою не підлягають направленню на ВЛК, якщо не виявили такого бажання добровільно. Як наслідок, штраф було скасовано, а провадження — закрито.

Узагальнюючи ці рішення, можна зробити практичний висновок: у справах про мобілізацію ключовим є не формальний статус працівника, а наявність належно оформленого і підтвердженого бронювання саме на момент вчинення відповідних дій — призову, направлення на ВЛК чи притягнення до відповідальності. Будь-які прогалини в документах, затримки у внесенні даних або відсутність офіційного підтвердження можуть призвести до того, що навіть об’єктивно обґрунтоване право на відстрочку не буде захищене.

Саме тому у подібних ситуаціях критично важливо своєчасно перевіряти статус бронювання, наявність усіх необхідних документів та їх відповідність вимогам законодавства, а у разі порушень — оперативно реагувати і оскаржувати дії ТЦК. Якщо ви зіткнулися з подібною ситуацією або маєте сумніви щодо законності мобілізації чи направлення на ВЛК, не варто зволікати — адвокати ASAP Lawyers готові виїхати на виклик протягом 30 хвилин і надати необхідну правову допомогу: +38 (095) 2222 000.