Практика консультацій військових адвокатів ASAP Lawyers показує: переважна більшість звернень військовозобов’язаних стосується одних і тих самих питань. Чи потрібно терміново оновлювати облікові дані? Коли можливий розшук і як його знімають? Чи направляють на ВЛК заброньованих осіб? І чи можуть вимагати медичний огляд перед перебронюванням?

Ця публікація узагальнює типову консультацію, яку адвокати надають щодня.

Обов’язок оновлення даних і прибуття за повісткою

Початкова й базова норма залишається незмінною: всі військовозобов’язані зобов’язані прибувати до ТЦК та СП у разі виклику за повісткою. Саме факт неприбуття, а не відсутність відстрочки чи бронювання, найчастіше стає підставою для подальших негативних наслідків.

Водночас оновлення військово-облікових даних — це не разова дія «на всяк випадок», а юридично значущий елемент статусу особи. Відсутність зафіксованої дати оновлення даних або наявність застарілої інформації може бути використана ТЦК як формальний аргумент для ініціювання розшуку чи відмови в реалізації права на бронювання.

Розшук: коли виникає і як припиняється

Розшук військовозобов’язаного не є автоматичним. Його ініціює поліція виключно за поданням ТЦК та СП у разі, якщо особа не виконує обов’язків військового обліку, зокрема не прибуває за повісткою.

Важливий практичний момент: розшук може бути припинений, але лише після подання відповідних документів до поліції. За загальним правилом, зняття з розшуку можливе після спливу одного року з моменту подання таких матеріалів. Саме тому пасивне очікування майже завжди погіршує правову позицію особи.

ВЛК і відстрочка: коли медогляд не потрібен

Одна з найпоширеніших помилок — переконання, що будь-яка взаємодія з ТЦК автоматично означає направлення на військово-лікарську комісію.

Насправді відповідно до пункту 63 Постанови КМУ № 560, військовозобов’язані, у яких строк дії відстрочки не завершився, не направляються на медичний огляд, за винятком чітко визначених законом випадків. До таких винятків належать:

• прийняття особи на військову службу за контрактом;

• попереднє визнання обмежено придатним без проходження повторного огляду;

• добровільне бажання особи пройти ВЛК;

• випадки, що не стосуються осіб з інвалідністю, встановленою в законному порядку.

Це означає, що відстрочка реально захищає від ВЛК, якщо її дія чинна і належним чином зафіксована в облікових даних.

Бронювання і перебронювання: що відбувається автоматично

Питання бронювання часто супроводжується вимогами, які не мають нормативного підґрунтя. Важливо розуміти, що пункт 29 Постанови КМУ № 76 запроваджує автоматичний механізм переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.

Протягом 72 годин з моменту формування списків у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних і резервістів таке переведення здійснюється автоматично, якщо особа:

• перебуває на військовому обліку;

• перебуває у трудових відносинах із державним органом або критично важливим підприємством чи установою;

• уточнила персональні дані відповідно до Закону № 3633-IX;

• не перебуває у розшуку.

Ключовий висновок для практики: чинне законодавство не містить вимоги про обов’язкове проходження ВЛК перед бронюванням або перебронюванням. Так само відсутня вимога щодо наявності «свіжого» висновку ВЛК на момент бронювання.

Що варто врахувати на практиці

Найбільші ризики для військовозобов’язаних виникають не через відсутність відстрочки чи бронювання, а через процедурні порушення — неоновлені дані, ігнорування повісток, відсутність контролю за власним статусом у реєстрах.

Саме тому в подібних ситуаціях важливо не діяти навмання, а чітко розуміти: які обов’язки є реальними, які вимоги — незаконними, і де проходить межа між правом ТЦК та правом особи на захист.

Адвокати ASAP Lawyers системно супроводжують військовозобов’язаних у питаннях обліку, відстрочок, бронювання та взаємодії з ТЦК — з фокусом не на формальних вимогах, а на реальних правових наслідках для клієнта.