Суспільство довгий час спостерігало, як окремі рішення військово-лікарських комісій або територіальних центрів комплектування визначають долі людей. Помилки чи зловживання в системі мобілізації тривалий час залишалися поза реальною відповідальністю. Тепер ситуація змінюється — Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №12442, який вперше вводить окремі кримінальні склади для посадових осіб ТЦК та ВЛК. Ініціатором виступив народний депутат Максим Павлюк разом із групою співавторів. У документі передбачено механізм реагування на незаконний призов, неправомірні медичні висновки та будь-які дії, що призводять до порушення прав військовозобов’язаних.

Зміст законопроєкту полягає у внесенні змін до Кримінального кодексу України. Пропонується запровадити дві нові статті.

1. Перша — стаття 337¹, яка встановлює кримінальну відповідальність за умисне порушення порядку проведення медичного огляду. Якщо таке порушення призвело до незаконного призову або, навпаки, до незаконного звільнення зі служби, покарання може становити від двох до п’яти років позбавлення волі. Якщо дії повторюються, здійснюються у змові або в особливий період, термін зростає до шести років із додатковою забороною обіймати посади до трьох років. У випадку вчинення таких дій у воєнний стан кримінальна відповідальність може сягати від трьох до восьми років позбавлення волі.
2. Друга стаття — 426² — стосується порушення порядку призову військовою службовою особою. Якщо внаслідок неправомірних рішень посадовців відбувається призов особи, яка за законом не підлягає службі, або якщо особу звільняють від призову незаконно, відповідальність може коливатися від службового обмеження та дисциплінарного батальйону до п’яти років ув’язнення. У період особливого стану покарання підвищується до шести років із забороною обіймати посади, а в умовах воєнного стану може сягати восьми років позбавлення волі. Таким чином, мобілізаційні рішення вперше отримують прямий та конкретний кримінальний вимір, спрямований на захист громадян від помилок або зловживань у сфері, пов’язаній із найвищими ризиками для життя та здоров’я.

Законопроєкт торкається також теми корупційних правопорушень. У ньому пропонується прямо визначити, що голови, заступники, члени і секретарі військово-лікарських комісій прирівнюються до осіб, відповідальних за незаконне збагачення за статтею 368⁵ ККУ. Це дає можливість притягати їх до відповідальності у разі, якщо їхні активи не відповідатимуть законним доходам.

Водночас Головне науково-експертне управління у своєму висновку зазначає, що таке розширення не повністю узгоджене з чинною системою антикорупційного законодавства і потребує внесення змін до Цивільного процесуального кодексу, адже без такого коригування механізм стягнення необґрунтованих активів може бути складним для практичного застосування.

Текст пояснювальної записки вказує на підстави, що роблять ухвалення цього закону нагальним. Проведені перевірки роботи ТЦК засвідчили випадки незаконного призову громадян, надання необґрунтованих відстрочок, ненаправлення матеріалів у правоохоронні органи та факти неправомірного проходження медичної експертизи. Такі дії, за офіційним формулюванням, негативно впливають на обороноздатність держави та підривають довіру суспільства до мобілізаційних процедур.

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, розглянувши документ, підтримав його та визнав доцільним прийняти у першому читанні, одночасно скоротивши строк подання поправок наполовину. Це свідчить про політичну волю пришвидшити процес і забезпечити оперативність реформи кримінального реагування в мобілізаційній сфері.

Для військовозобов’язаних і родин військових ці зміни мають не менш вагоме значення. Рішення ВЛК про "придатність" або незаконні дії ТЦК уже не залишатимуться без правових наслідків. Якщо особу мобілізують із грубим порушенням процедур, з'являється реальний інструмент захисту — кримінальна відповідальність для посадовця, який ухвалив або підписав документ. У випадках, коли медичний висновок ігнорується або підмінюється суб’єктивними оцінками, виникає шанс вимагати не лише виправлення рішення, а й покарання особи, чия дія чи бездіяльність поставила життя громадянина під ризик.

Неправильним є поширений у публічному просторі міф, що “до дев’яти мільйонів хабар не є кримінальним правопорушенням”. Таке твердження не має жодного стосунку ні до законопроєкту №12442, ні до чинної редакції Кримінального кодексу. Будь-який хабар залишається кримінально караним із першої гривні. Цифра дев’ять мільйонів — це лише поріг, який стосується різниці між законними доходами та активами у статті 368⁵ ККУ, що є загальною нормою і не прив’язана до мобілізаційної сфери.

Законопроєкт №12442 — це перший в Україні адресний інструмент кримінальної відповідальності саме для осіб, які ухвалюють рішення у сфері мобілізації та медичної придатності. Він уже пройшов перше читання і має високу ймовірність бути ухваленим у другому, що докорінно змінить юридичну природу взаємин між громадянином і державою у цій площині. Для юридичної спільноти це сигнал: наступні роки будуть визначальними у формуванні практики, а для військовозобов’язаних — це шанс отримати реальний захист там, де його раніше не існувало.

ASAP Lawyers продовжує моніторинг усіх законодавчих змін, аналізує редакції та готує інструменти для супроводу тих, хто потребує захисту у процесі мобілізації. Ми переконані, що закон не може існувати лише на папері — він має працювати у житті людей, які щодня стикаються з його наслідками.