Сучасні реалії воєнного стану в Україні показали, що система оподаткування адвокатів потребує серйозного оновлення. Нині незалежні адвокати сплачують 18% ПДФО, військовий збір та ЄСВ, причому у 2025 році навантаження лише зростає. Ставка військового збору збільшена з 1,5% до 5% від чистого доходу, а мінімальний ЄСВ підвищено до 1760 грн на місяць (5280 грн за квартал). Це суттєво впливає на незалежних практикуючих адвокатів.

Чи настав час для "єдиного податку" для адвоката?

Ще у 2021 році було зареєстровано законопроєкт №6358, який пропонував надати адвокатам право обирати спрощену систему оподаткування, як це роблять ФОПи. Хоча тоді ініціатива не була ухвалена, воєнні реалії знову актуалізували цю дискусію. У 2024 році у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №11416-д про податкові пільги під час воєнного стану, який міг би стосуватися і адвокатів.

У Європі ж практика більш гнучка. В Італії діє «forfettario» — єдиний податок ~15% для професіоналів із невеликим доходом. У Польщі адвокати можуть користуватися спрощеною системою обліку доходів, а у Франції — спрощеним оподаткуванням для самозайнятих.

Леонід Сіваков, CEO ASAP Lawyers, коментує:

“Роками ідуть дебати, роздуми щодо податків з доходів, отриманих адвокатами. Треба почути тих, кому до вподоби єдиний податок”.

Тож питання створення альтернативного режиму оподаткування адвокатів виглядає не просто актуальним, а й невідкладним.

Адвокат як ескроу-агент: зарубіжний досвід і українські перспективи

Поняття ескроу-рахунків з’явилося в українському законодавстві відносно недавно (з 2017 року було введено поняття “рахунок умовного зберігання (ескроу)” у Цивільному кодексі). На сьогодні законодавство України передбачає, що ескроу-агентом може бути лише банк – інші особи не наділені правом виконувати цю роль. Більше того, в законі прямо навіть не вживається термін “ескроу-агент” як окремий суб’єкт договору – фактично банк виступає утримувачем умовного рахунку і гарантом угоди. Таким чином, адвокати за чинними нормами не можуть офіційно бути сторонами договору ескроу. Для впровадження такої можливості потрібні законодавчі зміни – розширення кола суб’єктів ескроу-договору.

Наразі в юридичній спільноті України вже обговорюється ця ідея. Експерти зазначають, що залучення адвокатів до функцій ескроу-агентів могло б підвищити гнучкість угод та довіру сторін, адже адвокат, додержуючись адвокатської таємниці й стандартів етики, міг би нейтрально зберігати кошти чи документи до виконання умов договору. Академічні дослідження відносять роль фідуціарія та ескроу-агента до потенційно нових функцій адвокатури, які варто запровадити в Україні для розширення професійних можливостей адвокатів. Отже, за наявності відповідних законопроєктів, українські адвокати у майбутньому можуть отримати право виступати ескроу-агентами – наприклад, зберігати гроші клієнта до завершення угоди чи тримати документи до настання певної події, подібно до функцій нотаріуса або банку.

Натомість в англо-американській традиції це поширене явище: в США та Великій Британії ескроу-агентом може бути як юридична особа, так і фізична особа – зокрема, адвокат або нотаріус. Наприклад, в США адвокати регулярно виступають нейтральними хранителями коштів у угодах купівлі-продажу нерухомості, врегулюванні спорів тощо. Практично кожен американський юрист, який працює з клієнтськими грошима, зобов’язаний мати спеціальний довірчий рахунок (IOLTA) для зберігання коштів клієнтів. Ці рахунки слугують аналогом ескроу: адвокат тримає гроші третьої сторони до виконання умов, а правила адвокатської етики суворо забороняють їх змішування з власними коштами і зобов’язують обліковувати рух коштів. У деяких юрисдикціях США існує навіть виняток з ліцензування ескроу-компаній для адвокатів: наприклад, у штаті Каліфорнія адвокат, що має дійсні стосунки з клієнтом, може виконувати обов’язки ескроу-агента в угоді і не зобов’язаний отримувати окрему ліцензію ескроу-компанії. Це означає, що адвокати звільнені від окремого ліцензування при веденні ескроу в інтересах свого клієнта (за умови, що адвокат не займається бізнесом ескроу на постійній основі).

У Великій Британії та інших країнах загального права роль нотаріуса при внутрішніх угодах мінімальна – багато транзакцій проводяться за участі соліситорів, які тримають гроші на довірчих рахунках клієнтів. Соліситори Англії за замовчуванням є Commissioners for Oaths (посадові особи, що мають право засвідчувати присяги), тож вони можуть виступати третьою стороною, що підтверджує підписання документів і утримує кошти до завершення угоди. Звичайна практика: соліситор може виступати хранителем депозиту при купівлі будинку – до моменту переоформлення власності він тримає гроші покупця на клієнтському рахунку й передає продавцю після виконання всіх умов. Таким чином, у британській моделі адвокат виконує ескроу-функцію без окремого формального статусу, спираючись на довіру сторін та регуляцію Служби соліситорів.

У країнах континентального права ситуація трохи інша: традиційно роль нейтрального хранителя виконують нотаріуси або банки. Проте існують винятки. В окремих європейських державах закон прямо дозволяє адвокатам бути посередниками в розрахунках. Наприклад, у Німеччині відомий інститут “Treuhand” – адвокат може за домовленістю тримати гроші клієнта на довірчому рахунку і виконувати інструкції щодо їх виплати після настання умов угоди. Хоча формально Treuhand не називається ескроу, за суттю це схожа довірча конструкція (фактично німецький адвокат як довірена особа виконує умови угоди, пов’язані з грошима чи майном).

Для України така практика могла б суттєво підвищити довіру до угод, особливо в цивільних і корпоративних спорах. Але потрібно створити систему контролю — від дисциплінарної відповідальності до фінансових гарантій.

Посвідчення документів: адвокат як «міні-нотаріус»

Зараз український адвокат має право лише засвідчувати копії документів у справах, які він веде (ст. 20 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Але він не може засвідчувати підписи чи зміст правочинів.

За кордоном практика різноманітніша:

• Велика Британія: соліситори як Commissioners for Oaths засвідчують підписи й заяви для судів.

• США: багато адвокатів одночасно є нотаріусами, тож можуть посвідчувати документи клієнтів.

• Польща: адвокати можуть завіряти копії документів для судів без нотаріуса (ЦПК, ст. 129 §2).

• Італія: адвокати з 2014 року мають право посвідчувати угоди про розлучення та інші сімейні угоди (negotiatione assistita).

Леонід Сіваков наголошує:

“Дуже б не завадило право адвоката, за законом, робити посвідчення деяких правочинів за аналогією з нотаріальною діяльністю”.

Україна могла б почати зі скромних кроків — надати адвокатам право посвідчувати довіреності своїх клієнтів чи мирові угоди у процесах, де вони беруть участь. Це зменшить бюрократію та зекономить час для громадян.

Страхування: міжнародний стандарт, якого в Україні ще немає

В Україні страхування професійної відповідальності адвокатів залишається добровільним. Але у більшості країн ЄС воно обов’язкове:

• Німеччина: мінімальне покриття €250 000 на випадок.

• Велика Британія: £2–3 млн залежно від організаційної форми.

• Польща: еквівалент ~30 тис. євро.

Європейська рада адвокатських асоціацій (CCBE) прямо рекомендує обов’язкове страхування як стандарт. Україна також обговорювала цей інститут: у 2015 році були зареєстровані законопроєкти №2270 і №2307 «щодо обов’язкового страхування професійної відповідальності адвоката», але вони не були прийняті.

Сіваков резюмує:

“Є багато припущень, що «великорозумні» адвокати використають такі повноваження не за законним призначенням. Але є і буде дисциплінарна відповідальність, та вже треба запровадити обов’язкове страхування відповідальності адвоката на користь своїх клієнтів”.

ASAP Lawyers: технології сьогодні — зміни завтра

ASAP LAWYERS не лише спостерігає за новаціями, а й активно впроваджує їх. Через asap.expert вже реалізовано можливість електронного документообігу. На законодавчому рівні адвокати проєкту працюють над питанням ескроу-рахунків та правом посвідчення документів.

Поки страхування відповідальності адвоката в Україні не є обов’язковим, керівництво платформи планує запровадити добровільне страхування для адвокатів, які працюють на платформі, а також розглядає варіант покриття витрат самим проєктом. Це дозволить клієнтам бути впевненими у своєму захисті навіть у випадку помилки адвоката.

У перспективі — залучення фінансових груп для тестування функцій ескроу-агентів, навіть через банківські інструменти. Це перший крок до створення абсолютно нової якості адвокатських послуг в Україні.

Висновок: Податкові пільги, ескроу-рахунки, нотаріальні функції та страхування — це не абстрактні ідеї, а реальні вектори розвитку адвокатури. Українська адвокатська професія стоїть на порозі змін, і саме поєднання законодавчих новацій та технологічних рішень створює основу для нової моделі довіри між адвокатом і клієнтом.