24 вересня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалив показову постанову, яка вкотре підтверджує: держава зобов’язана забезпечити військовослужбовців житлом, якщо вони мають вислугу понад 20 років і не використали права на приватизацію.

Рішення у справі № 760/27764/21 (провадження № 61-8357св25) стосується офіцера запасу, полковника ЗСУ, який понад десять років проживає у службовій квартирі, але не міг добитися її виключення з числа службових для постійного проживання.

Передумови справи

Позивач — полковник запасу з вислугою 26 років 4 місяці, звільнений з військової служби у 2014 році на підставі наказу Міністра оборони у зв’язку з організаційними заходами.

З 1995 року він перебував на квартирному обліку Збройних Сил України як військовослужбовець, що потребує поліпшення житлових умов, і з 2005 року проживав у службовій квартирі на підставі ордера.

Попри це, Комісія з контролю за забезпеченням військовослужбовців житлом у 2020 році відмовила йому в погодженні надання цієї квартири для постійного проживання.

Норма закону: чітка гарантія

Верховний Суд нагадав положення статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, згідно з якими:

• військовослужбовцям із вислугою 20 років і більше надається житло для постійного проживання або грошова компенсація;

• таке право реалізується один раз протягом служби, за умови, що особа не скористалася правом безоплатної приватизації.

Це право підтверджується також Порядком забезпечення військовослужбовців житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів № 1081 від 3 серпня 2006 року.

Як можна отримати житло: чотири механізми

Суд звернув увагу, що військовослужбовці з вислугою понад 20 років можуть бути забезпечені житлом одним із чотирьох способів:

1. Надання нового житла (новобудови);

2. Виключення з числа службового приміщення, де військовий проживає;

3. Отримання вивільненого або придбаного житла у власність;

4. Кредит на купівлю чи будівництво житла.

Саме виключення з числа службового — найбільш поширений варіант для звільнених офіцерів, але часто саме на цьому етапі виникають бюрократичні перепони.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів підтвердила, що комісія та квартирно-експлуатаційний відділ мають повноваження ухвалювати рішення, які безпосередньо впливають на реалізацію соціальних гарантій військових.

Суди трьох інстанцій встановили, що позивач:

• має повну вислугу понад 20 років;

• перебуває на квартирному обліку;

• проживає у службовій квартирі, наданій законно;

• не використав права приватизації.

Тому відмова у поданні клопотання про виключення житла з числа службового є безпідставною та суперечить закону.

Верховний Суд наголосив: посилання відповідача на черговість розподілу житла не може бути аргументом для відмови, адже позивач уже забезпечений службовим приміщенням у межах черги, і тепер реалізує своє право на його закріплення для постійного проживання.

Юридичне значення постанови

Рішення є важливим для практики, оскільки:

• підтверджує право військових пенсіонерів на житло після звільнення, якщо вислуга перевищує 20 років;

• зобов’язує органи квартирного забезпечення надавати належне обґрунтування відмов, а не посилатися на формальні перепони;

• встановлює, що черговість не може бути приводом для обмеження права на виключення службового житла.

Подібну правову позицію Верховний Суд вже висловлював у постанові від 4 березня 2020 року у справі № 636/1514/19, що формує сталу судову практику у спорах щодо житлового забезпечення військовослужбовців.

Висновок ASAP Lawyers

Ця справа демонструє важливий принцип:

Житло військовослужбовця — не привілей, а гарантована державна соціальна гарантія, яка не може бути скасована чи відкладена через формальні відмови або бюрократичні обмеження.

Команда ASAP Lawyers системно відстежує судову практику у справах щодо забезпечення житлом, пільг, грошових компенсацій та соціальних гарантій військовослужбовців.
Ми допомагаємо військовим і членам їхніх родин відстояти право на житло, грошову компенсацію чи виключення службових квартир, у відповідності до норм законодавства та судової практики Верховного Суду.