Постанова Кабінету Міністрів України № 559 від 16 травня 2024 року суттєво змінює підхід до оформлення та використання військово-облікових документів призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Для багатьох це не просто технічна деталь, а питання законності перебування на військовому обліку, перетину кордону, працевлаштування, мобілізаційних ризиків і навіть адміністративної відповідальності.

Адвокати ASAP Lawyers проаналізували ключові положення постанови й судову практику щодо зберігання військово-облікових документів, щоб показати, які ризики виникають на практиці та як їх мінімізувати.

Електронний військово-обліковий документ: зручно, але строковий

Постанова № 559 прямо передбачає, що військово-обліковий документ може оформлюватися і видаватися в електронній формі. Такий документ містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду. Саме він є ключем для перевірки даних про призовника, військовозобов’язаного чи резервіста в державних реєстрах.

Важливо розуміти, що електронний військово-обліковий документ є строковим. Строк його дії не може перевищувати одного року з дати формування, а також не може бути довшим за строк дії відстрочки: для призовників — від направлення на базову військову службу, для військовозобов’язаних та резервістів — від призову під час мобілізації (тобто строк бронювання). Отже, електронний документ — це не «раз і назавжди», а інструмент, який потребує регулярного оновлення та уважного ставлення до строків.

На практиці це означає, що особа, яка покладається виключно на електронний документ, повинна контролювати його строк дії, а також бути готовою до ситуацій, коли роботодавець, прикордонна служба або інший орган наполягатимуть на наявності паперового підтвердження.

Паперовий військово-обліковий документ: форма, реквізити та обмеження

Постанова № 559 затверджує форму бланка військово-облікового документа. Він виготовляється з паперу формату А5 (148 х 210 мм). Зміст пунктів з 1 по 8 розміщується на лицьовому боці документа, пункти 9–15 — на зворотному. У верхній лівій частині лицьового боку вклеюється кольорова фотокартка власника розміром 35 х 45 мм. Печатка районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (або відповідного органу СБУ, розвідувального органу) має частково заходити на фотокартку. Підпис керівника ТЦК та СП або його відділу також засвідчується гербовою печаткою.

Номер паперового військово-облікового документа та дата його видачі обов’язково вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів у день видачі. Окремо зазначено, що особа може мати лише один військово-обліковий документ на бланку. Це важливо і з точки зору контролю, і з точки зору відповідальності: «запасний» чи «старий» документ, який десь лежить у шафі, може зіграти злий жарт, якщо в реєстрі містяться інші дані.

Коли видають або замінюють паперовий військово-обліковий документ

Військово-обліковий документ на бланку видається або замінюється за письмовою заявою громадянина районним (міським) ТЦК та СП (або відповідним органом СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку чи виключення з нього. Підстав для оформлення або заміни досить багато, і їх варто розуміти як «червоні прапорці», коли людині вже зараз варто перевірити свій статус.

По-перше, документ видають при взятті на військовий облік як призовника, військовозобов’язаного або резервіста.

По-друге, якщо особа до набрання чинності постановою № 559 взагалі не отримувала відповідний документ: для призовників — посвідчення призовника, для військовозобов’язаних та резервістів — військовий квиток відповідної категорії чи тимчасове посвідчення. Окремою підставою є зміна категорії щодо військового обов’язку, коли, наприклад, призовник переходить у статус військовозобов’язаного.

Заміна також проводиться, коли у документі немає місця для внесення змін, коли дані у військово-обліковому документі не відповідають відомостям у Єдиному державному реєстрі, у разі втрати або зіпсування.

Нарешті, громадянин може сам виявити бажання змінити документ старого зразка на новий, виданий уже після набрання чинності постановою № 559.

Невідповідність даних із Реєстром: коли документ вважається недійсним

Ключова новела постанови — прямий зв’язок між паперовим документом і даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Якщо дані, зазначені у військово-обліковому документі, не відповідають інформації в реєстрі, документ вважається недійсним. З цього правила є виняток для військовозобов’язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів, але для більшості громадян дія проста: документ, який «не б’ється» з реєстром, не працює.

У такій ситуації громадянин повинен ініціювати внесення змін. Якщо мова йде про паперову форму — звернутися до ТЦК та СП (або відповідного органу) за місцем перебування на військовому обліку. Якщо документ електронний — скористатися електронним кабінетом призовника, військовозобов’язаного чи резервіста, через який подається звернення до того ж ТЦК та СП.

Зміни мають бути внесені протягом п’яти робочих днів з дати реєстрації заяви. Це важливий строк, яким варто оперувати, якщо органи зволікають або фактично блокують доступ до оновленого документа — у таких випадках доцільно фіксувати бездіяльність та розглядати можливість оскарження.

Передача документа роботодавцю та строки його повернення

Часто військово-обліковий документ просять надати за місцем роботи. Постанова № 559 допускає передачу паперового документа працівнику, відповідальному за ведення військового обліку на підприємстві, але тільки за умови видачі розписки. Документ має бути повернутий власнику не пізніше семи робочих днів з дня видачі такої розписки.

Це ще одна важлива гарантія для військовозобов’язаних: роботодавець не може «забрати документ і не віддавати» на невизначений строк. Якщо документ не повертають, це вже не питання дисципліни, а потенційно — предмет скарг, звернень до Держпраці, ТЦК та СП і навіть судового захисту.

Відповідальність за зіпсування чи недбале зберігання військово-облікового документа

За паперовий військово-обліковий документ відповідає не лише держава, а й сам громадянин. Стаття 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає штраф за його зіпсування або недбале зберігання. Розмір штрафу становить від 510 до 850 грн, а в разі повторного порушення або в особливий період — від 850 до 1700 грн. З огляду на те, що Україна перебуває в особливий період, ризик застосування підвищеної санкції є реальним.

На практиці це означає, що втрачений, порваний, сильно зіпсований або «залишений у пральній машинці» документ може стати не лише побутовою проблемою, а й підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. Водночас сама наявність протоколу ТЦК та СП ще не означає автоматичну законність накладеного штрафу, що добре видно з судової практики.

Чи можна штрафувати неповнолітнього призовника: позиція суду

Показовою є справа № 175/18938/24, розглянута Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області 10 квітня 2025 року. ТЦК та СП склав протокол про те, що призовник недбало зберігав свій військово-обліковий документ (посвідчення про приписку), внаслідок чого той став непридатним до використання. Того ж дня на нього винесли постанову про накладення штрафу в розмірі 850 грн за частиною другою статті 211 КУпАП. Формально все виглядало «правильно»: є протокол, є постанова, є санкція, передбачена законом.

Однак під час судового розгляду з’ясувалося, що на момент складення протоколу та винесення постанови призовник був неповнолітнім. Це кардинально змінює оцінку ситуації. КУпАП містить спеціальні норми щодо осіб віком від 16 до 18 років. Так, стаття 270 КУпАП передбачає участь законних представників (батьків) у розгляді справ щодо неповнолітніх. Стаття 13 КУпАП визначає, коли неповнолітні притягаються до відповідальності на загальних підставах та коли до них застосовуються особливі заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП — від попередження до передачі під нагляд батьків або педагогічного колективу.

Крім того, стаття 221 КУпАП відносить до компетенції судів справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами від 16 до 18 років. Це означає, що саме суд, а не ТЦК та СП, повинен вирішувати, чи є підстави для притягнення неповнолітнього до відповідальності, яку санкцію до нього застосовувати, і чи є взагалі склад правопорушення.

Суд прямо зазначив, що, відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, обов’язковою умовою притягнення до відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, а також належне доведення цих обставин. З огляду на вік особи, орган, який виніс постанову про накладення штрафу, взагалі не мав повноважень це робити. У підсумку суд скасував постанову ТЦК та СП та закрив провадження про адміністративне правопорушення.

Для призовників, військовозобов’язаних та їхніх родин висновок очевидний: навіть у ситуації, коли формально «є провина», варто перевіряти законність процедури, повноваження органу, дотримання прав неповнолітньої особи, участь батьків, а при потребі — звертатися до суду. Адвокати ASAP Lawyers вже сьогодні бачать, що такі справи перестають бути поодинокими.

Дії у разі смерті власника військово-облікового документа

Окремо постанова № 559 регулює порядок поводження з військово-обліковим документом у разі смерті громадянина. Якщо особа подає заяву про реєстрацію смерті, паперовий військово-обліковий документ підлягає здачі до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Після реєстрації смерті цей документ направляється до відповідного ТЦК та СП, органу СБУ або розвідувального органу. Це важливо не тільки з формальної точки зору, а й для коректного ведення реєстрів, зняття з обліку та уникнення ситуацій, коли «формально» людина ще значиться як військовозобов’язана.

Що це все означає для військовозобов’язаних і резервістів сьогодні

Постанова Кабінету Міністрів № 559 — це не просто нова форма бланка чи QR-код у телефоні. Це черговий етап реформування системи військового обліку, який наближає її до цифрової моделі, але одночасно створює нові юридичні ризики.

У практиці адвокатів ASAP Lawyers вже зараз виникає чимало запитань:

• як співвідносяться дані в Резерв+ та в Єдиному реєстрі;

• що робити, якщо згенерований у «Дії» чи через Резерв+ військовий квиток не відповідає реальним даним або інформації в паперовому документі;

• як діяти, коли роботодавець наполягає на паперовому документі, а ТЦК та СП «пропонує» користуватися тільки електронним;

• у яких випадках варто ініціювати заміну військово-облікового документа, а коли — наполягати на внесенні змін без видачі нового бланка.

Ці питання потребують окремих, детальних роз’яснень, а також узагальнення нової судової практики. Команда ASAP Lawyers продовжує моніторити зміни законодавства, аналізувати рішення судів та надавати клієнтам комплексні стратегії захисту — як у справах про мобілізацію та бронювання, так і в спорах, пов’язаних із військовим обліком та відповідальністю за порушення правил його ведення.

Якщо у вас виникли сумніви щодо дійсності вашого військово-облікового документа, ви отримали протокол чи постанову про штраф за ст. 211 КУпАП, або не знаєте, як узгодити паперовий документ із даними в Резерв+ чи «Дії», варто звернутися за індивідуальною консультацією. У сучасних умовах правильна стратегія захисту починається з коректного оформлення документів.