Після початку повномасштабної агресії Україна поступово перебудовує систему мобілізаційної готовності, і питання військового обліку жінок стало однією з найбільш чутливих тем. У 2024–2025 роках правила змінилися, хоча фундаментальний принцип залишився незмінним: для більшості жінок військовий облік є добровільним, тоді як для медиків і фармацевтів — обов’язковим. Проте оновлення законодавства торкнулося не лише особистих обов’язків жінок, а й відповідальності роботодавців та процедури роботи ТЦК.

Закон №2664-ІХ, ухвалений ще у 2022 році, закріпив добровільність для усіх спеціальностей, крім медичних і фармацевтичних. Паралельно продовжує діяти Наказ Міноборони №313, який визначає перелік споріднених із медициною професій, що можуть бути поставлені на облік у разі наявності відповідної освіти. Проте протягом 2024 року акцент змістився не на розширення категорій жінок, а на посилення дисципліни та відповідальності.

Закон №3633-ІХ з травня 2024 року ввів заборону на працевлаштування військовозобов’язаних жінок без чинного військово-облікового документа, при цьому раніше запланований «виняток до 2026 року» уряд скасував. Другим суттєвим кроком стало встановлення підвищеної відповідальності за непостановку на облік.

У 2025 році законодавець змінив саму логіку набуття статусу військовозобов’язаної. Закон №4197-ІХ передбачив, що жінка може стати призовницею або військовозобов’язаною лише за власною заявою, але за умови проходження базової загальної військової підготовки. Для медиків і фармацевтів обов’язковість обліку зберігається, але механізм його реалізації став іншим.

Постанова №916 запровадила автоматичне занесення випускниць медичних і фармацевтичних спеціальностей до військового обліку із встановленням обов’язку з’явитися до ТЦК протягом 60 днів після завершення навчання. Для роботодавців цим же актом оновлено форми персонального обліку — вже вдруге за останні два роки.

Найбільший блок змін стосується відповідальності підприємств. Порядок №1487 містить широкий перелік обов’язків, і штрафи застосовуються не лише у випадках явного порушення, а й тоді, коли проблема виникає через необережність або недотримання формальної процедури. На практиці найчастіше санкції накладаються за укладення трудового договору без наявності військово-облікового документа, за несвоєчасне інформування ТЦК про прийняття, звільнення або зміну облікових даних працівника, а також за відсутність належно оформлених списків персонального обліку. Водночас роботодавець повинен оперативно реагувати на виклики працівників до ТЦК: видати наказ, ознайомити особу під підпис і повідомити територіальний центр. Якщо порушення фіксується під час перевірки, складається одна адміністративна справа, але коли недоліки виявляють поза нею, кожне порушення може перетворитися на окремий штраф.

Питання виїзду за кордон залишається незмінним: як у 2024, так і у 2025 році військовозобов’язані жінки можуть безперешкодно перетинати кордон, якщо не перебувають на військовій службі. Це одна з небагатьох сфер, де законодавець не вводив додаткових обмежень.

Важливо також розуміти різницю між «зняттям» і «виключенням» із військового обліку — питання, яке стало предметом аналізу Верховного Суду в постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/28880/24. Суд наголосив, що виключення означає повну втрату статусу військовозобов’язаного, тоді як зняття є тимчасовою процедурою, після якої особа може бути знову поставлена на облік. Водночас оформлення документів на постійне проживання за кордоном не є автоматичною підставою ні для виключення, ні для зняття — цей момент часто неправильно тлумачать у публічному просторі.

Таким чином, у 2024–2025 роках законодавство про військовий облік жінок рухається у двох паралельних напрямках.

1. Перший — збереження добровільності для більшості, окрім медичних та фармацевтичних спеціальностей.
2. Другий — суттєве посилення дисципліни та контролю за роботодавцями, включно з оновленням форм, оптимізацією обліку та збільшенням адміністративного тиску за порушення.

Для жінок це означає більш чіткі правила входу в статус військовозобов’язаної, а для підприємств — практичну необхідність адаптувати внутрішні процедури та документообіг, щоби уникнути штрафів у період дії нових норм.