Питання військового обліку, бронювання працівників та відповідальності посадових осіб залишається у 2025 році однією з найчутливіших сфер взаємодії бізнесу та держави. Постанови уряду, нові електронні механізми обліку та численні судові рішення формують чітку практику: формальні порушення у веденні документів можуть призвести до серйозних адміністративних наслідків, а недотримання процедур бронювання — до кримінальних розслідувань.

Електронний військовий облік: нові правила і вимоги

З 2 жовтня 2025 року діє оновлена редакція Порядку №1487, що регулює ведення військового обліку на підприємствах. Ключова зміна — перехід до електронної системи обліку через спеціальний кабінет підприємства. Він інтегрований із державним реєстром «Оберіг» і застосунком «Резерв+», а до кінця 2025 року очікується завершення розробки електронних процедур бронювання.

Відповідальною за ведення військового обліку є особа кадрової служби, якщо кількість військовозобов’язаних працівників не перевищує 500. Їй встановлюється доплата до 50% посадового окладу, а чисельність відповідальних осіб визначається щороку станом на 1 січня.

Для перевірки підприємство має забезпечити наявність повного пакету документів — наказів про призначення відповідальних, списків персонального та оперативного обліку, копій документів про бронювання, положень і функціональних обов’язків.

Судова практика показує, що навіть дрібні порушення в оформленні цих документів можуть стати підставою для відповідальності. Так, рішення Кіцманського райсуду Чернівецької області від 19.09.2025 р. (справа №718/2184/25) підтвердило: керівник підприємства є суб’єктом відповідальності за військовий облік, а формальні недоліки протоколу не скасовують сам факт порушення.
А рішення Заводського райсуду м. Кам’янського від 16.07.2025 р. (справа №208/4069/25) закріпило позицію, що відсутність сертифіката про проходження курсів військового обліку є самостійним порушенням, яке тягне правові наслідки.

Критично важливі підприємства та бронювання: перевірка підстав і меж квот

Процедура бронювання працівників регулюється Постановою КМУ №76 (зі змінами від 14.07.2025 №847) і Наказом Мінекономіки №952. Визнання підприємства критично важливим здійснюється центральним або обласним органом влади з подальшим внесенням до Єдиного переліку на порталі «Дія». Після цього підприємство може подавати через «Дію» списки працівників для бронювання. Дані автоматично звіряються з державними реєстрами, а підтвердження бронювання фіксується у Єдиному державному реєстрі призовників і резервістів.

У 2025 році суди активно формують практику щодо меж повноважень Мінекономіки та правомірності рішень про бронювання. Так, Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 29.09.2025 р. (справа №500/7712/24) визнав протиправною бездіяльність Мінекономіки, яке не ухвалило рішення за поданими документами ТОВ «ТЕРМОПАНЕЛІ». Суд наголосив: державний орган зобов’язаний або затвердити статус критично важливого підприємства, або надати мотивовану відмову, а не залишати заяву без розгляду.

Інший приклад — ухвала Соснівського райсуду м. Черкаси від 21.10.2024 р. (справа №712/12181/24), де слідство встановило зловживання статусом «критично важливого» підприємства для незаконного бронювання працівників. Суд надав дозвіл на вилучення документів, якими підтверджувався статус і списки «заброньованих».

Не менш показовим є рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 10.04.2025 р. (справа №457/249/25): перевищення 50% квоти заброньованих працівників (36 із 52 військовозобов’язаних) визнано порушенням Порядку №76. Суд підтвердив, що бронювання можливе лише в межах квоти, визначеної урядом.

Судовий контроль за перевірками військового обліку

Найпоширеніші конфлікти у практиці — це спори щодо законності перевірок підприємств і складання протоколів. Малиновський райсуд м. Одеси у рішенні від 30.08.2024 р. (справа №521/11629/24) скасував постанову про притягнення до відповідальності, оскільки акт перевірки не був наданий підприємству для ознайомлення, а протокол складено без участі керівника. Подібна логіка простежується й у рішенні Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26.09.2024 р. (справа №585/3332/24) — суд вказав, що відсутність у протоколі конкретних пунктів Порядку №1487 є істотним процесуальним порушенням, яке робить постанову незаконною.

Поступово суди уточнюють і межі відповідальності підприємства. У справі №608/1091/25 (Чортківський райсуд Тернопільської області, рішення від 18.05.2025 р.) зазначено: обов’язок оновлення військово-облікових даних лежить на самому військовозобов’язаному, а не на кадровику чи керівнику. Тому підприємство, яке організувало інформування працівників через накази та СМС-повідомлення, не може бути притягнуте до відповідальності.

Оповіщення та персональна відповідальність

Суди також приділяють увагу процедурі оповіщення військовозобов’язаних. Фастівський міськрайонний суд Київської області у рішенні від 22.09.2025 р. (справа №381/3481/25) скасував постанову через відсутність у протоколі відомостей про час, місце й спосіб діяння — тобто складу правопорушення не доведено. А Другий апеляційний адмінсуд (постанова від 11.09.2025 р., справа №615/414/25) визнав недопустимими акти без дати складання: із 58 військовозобов’язаних було належно оповіщено лише 10, тож дії органу місцевого самоврядування визнано частково незаконними.

Висновки: відповідальність і контроль

Підприємства, які ведуть військовий облік формально або з порушенням процедур, фактично опиняються під подвійним ризиком — адміністративної та репутаційної відповідальності. Судова практика 2024–2025 років демонструє:

• бездіяльність державних органів у процесі бронювання може бути оскаржена;

• перевищення квот бронювання тягне скасування рішень і перевірки законності статусу підприємства;

• порушення порядку оформлення актів і протоколів часто стає вирішальним аргументом для суду.

ASAP Lawyers продовжує моніторинг судової практики у справах про військовий облік, бронювання та мобілізацію працівників — щоб своєчасно інформувати бізнес про зміни, які визначають межі відповідальності і правила правового захисту у період воєнного стану.