Практика мобілізаційних спорів дедалі частіше показує, що формальна наявність права на відстрочку ще не означає можливості його реалізувати. Причиною відмови нерідко стають не норми закону, а дані державних реєстрів, які або містять помилки, або інтерпретуються органами влади довільно. Один із таких кейсів був розглянутий — і він добре демонструє, як саме слід діяти у подібних ситуаціях.

Йдеться про справу №420/37580/25, у якій студенту фактично заблокували право на відстрочку через некоректні відомості в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Територіальний центр комплектування відмовив, посилаючись на нібито порушення послідовності здобуття освіти, яке було відображене в реєстрі.

Ключова проблема полягала в тому, що клієнт дійсно раніше навчався на бакалавраті, однак не завершив навчання і не отримав диплома. Пізніше він повторно вступив на той самий рівень. Попри це, в ЄДЕБО з’явилася позначка про порушення послідовності освіти, яка автоматично виключала можливість отримання відстрочки.

Законодавча конструкція у цьому питанні є достатньо чіткою. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України №3543-XII право на відстрочку мають особи, які здобувають рівень освіти, вищий за вже здобутий. Водночас сам факт “здобуття” рівня прямо пов’язаний із його завершенням і отриманням відповідного диплома, що підтверджується положеннями Закону «Про освіту». Відтак попереднє навчання без отримання документа про освіту не може вважатися реалізованим рівнем.

Попри це, Міністерство освіти і науки зайняло формальну позицію, фактично ототожнивши сам факт навчання із здобуттям освіти. Спроба досудового врегулювання результату не дала, що зумовило звернення до суду.

Ключовим елементом правової стратегії стало правильне визначення відповідача. У спорах щодо державних реєстрів це не формальність, а питання результату. Хоча технічне адміністрування ЄДЕБО здійснює ДП «Інфоресурс», саме МОН є розпорядником і володільцем реєстру, а отже — несе відповідальність за зміст даних.

У суді акцент було зроблено на двох обставинах. По-перше, клієнт жодного разу не завершував навчання за рівнем бакалавра і не отримував диплома. По-друге, саме МОН допустило внесення некоректної інформації, яка призвела до обмеження його права.

Суд підтримав цю позицію та зобов’язав Міністерство внести зміни до ЄДЕБО, чітко зафіксувавши, що повторне навчання клієнта не порушує ступеневість освіти. Таким чином було усунуто ключову перешкоду для реалізації права на відстрочку.

Ця справа виходить за межі індивідуального спору. Вона демонструє більш широку проблему — залежність реалізації прав громадян від коректності даних у державних реєстрах. Будь-яка помилка або неправильна інтерпретація може фактично заблокувати право, навіть якщо воно прямо гарантоване законом.

Водночас практика показує, що такі ситуації не є безвихідними. Судова процедура дозволяє не лише виправити дані, але й сформувати чіткі орієнтири для подальших подібних спорів. У цій справі суд фактично підтвердив: органи державної влади не можуть довільно трактувати поняття “здобутого рівня освіти” і підміняти закон власними припущеннями.

Для студентів та інших осіб, які стикаються з подібними проблемами, це означає одне: відмова через “дані реєстру” не є остаточним рішенням. Вона підлягає перевірці — і, за необхідності, оскарженню.

У подібних справах важливим є не лише сам факт порушення, а й правильна побудова правової позиції: визначення належного відповідача, збір доказів та чітке обґрунтування застосування норм права.

І якщо ви опинилися в ситуації, коли реєстр “вирішує” замість закону, не варто залишати це без реагування. Практика вже показує, що такі помилки можна і потрібно виправляти.

У подібних справах важливо діяти швидко і професійно. Якщо ви зіткнулися з відмовою у відстрочці через помилки в реєстрах або інші дії органів влади — звертайтеся за консультацією до юристів ASAP Lawyers за номером +38 (095) 2222 000.