Жовтень 2025 року приніс одразу кілька показових рішень адміністративних судів щодо бронювання, військового обліку та мобілізації. Вони стосуються різних ситуацій — від призову заброньованих працівників «Укрзалізниці» та співробітників критично важливих підприємств до мобілізації священнослужителя і втрати підприємством статусу «критично важливого». Команда ASAP Lawyers продовжує моніторити й формувати судову практику в цих категоріях спорів, адже від правильного розуміння цих рішень залежить і захист бізнесу, і захист військовозобов’язаних працівників.

1. Заброньований резервіст «Укрзалізниці»: суд скасував мобілізацію попри статус оперативного резерву

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 р. у справі №160/27761/24

Позивач — працівник АТ «Укрзалізниця», заброньований на підставі наказу Мінекономіки від 04.09.2024 №23219. Витяг з наказу (реєстраційний №220/12644/б від 14.08.2024) надавав йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 27.04.2025.

4 жовтня 2024 року, виконавши повістку, він самостійно прибув до РТЦК. Попри надані копії документів про бронювання, чоловіка призвали під час мобілізації та направили до військової частини. У позові він оскаржив дії РТЦК та наказ про призов як такі, що суперечать чинному законодавству.

Суд детально проаналізував Порядок №76 про бронювання та звернув увагу на кілька ключових моментів:

• Мінекономіки приймає рішення про бронювання, а РТЦК лише виконує це рішення.

• Витяг з наказу Мінекономіки є достатньою підставою для надання відстрочки; саме на підставі цього рішення РТЦК зобов’язаний:

  • або зарахувати військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік;

  • або відмовити, але лише з підстав, прямо передбачених пунктом 10 Порядку №76.

• Відповідач (РТЦК) не довів жодної з підстав, перелічених у пункті 10 Порядку №76, які дозволяли б відмовити у спеціальному обліку.

Окремо суд підкреслив важливе для практики:

• Позивач проходив строкову службу з 11.05.2017, звільнений у запас 08.11.2018 і був зарахований до оперативного резерву на підставі п.120-1 Указу Президента №618/2012.

• Статус резервіста не скасовує і не нівелює бронювання. Бронювання діє доти, доки Мінекономіки не анулює своє рішення.

• Лист АТ «Укрзалізниця» від 04.10.2024 з проханням анулювати повідомлення про бронювання не скасовує наказ Мінекономіки №23219 і не створює для РТЦК жодних повноважень «ігнорувати» бронювання.

Суд особливо наголосив, що РТЦК не має повноважень визнавати рішення Мінекономіки анульованими або самостійно вирішувати, чи зберігає заброньований особа право на відстрочку. Обов’язок центру — у п’ятиденний строк:

• зарахувати особу на спеціальний військовий облік;

• внести інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Оскільки цього зроблено не було, а наказ про призов видано всупереч чинному бронюванню, суд визнав наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.10.2024 №410 у частині призову позивача протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Практичний висновок: Якщо працівник заброньований наказом Мінекономіки і відстрочка не анульована — він не підлягає призову до закінчення строку бронювання, незалежно від того, чи є він резервістом. Будь-яка «самодіяльність» РТЦК з ігноруванням броні може бути успішно оскаржена. (Текст постанови: №160/27761/24)

2. «Священник проти мобілізації»: коли релігійні переконання не зупиняють рішення суду

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025 р. у справі №340/7708/24

Позивач — священнослужитель (клірик Вознесенської єпархії, настоятель храму апостола Іоанна Богослова). 18.11.2024 року його зупинили на блокпосту в Одеській області, доставили до ТЦК, де він пройшов медичний огляд. ВЛК визнала його придатним до служби, після чого за наказом ІНФОРМАЦІЯ_5 його призвали та направили до військової частини.

Ключові аргументи позивача:

• повістку та мобілізаційні документи він не отримував;

• медичний огляд був формальним;

• проходження служби суперечить його віросповіданню;

• вимагав визнати дії органів незаконними.

Суд звернув увагу на важливий момент часу: на момент винесення спірних наказів священнослужителі підлягали мобілізації на загальних підставах. Жодного спеціального «імунітету» чи окремої процедури звільнення від призову для кліриків закон не передбачав.

Також суд згадав висновок Венеційської комісії від 18 березня 2025 року щодо альтернативної служби в Україні, де рекомендується:

• забезпечити можливість проходження альтернативної (невійськової) служби під час війни;

• гарантувати недискримінаційний доступ до такої служби;

• не примушувати осіб, які з міркувань совісті відмовляються від зброї, до несення бойової служби.

Але для цього конкретного спору вирішальними стали інші факти:

• позивач самовільно залишив військову частину 30.11.2024;

• наказами командира від 10.12.2024 його звільнено з посади і зараховано у розпорядження;

• 26.03.2025 наказом №85 з 13.03.2025 службу призупинено;

• статус СЗЧ (самовільне залишення частини) є порушенням, а не правомірною підставою для уникнення мобілізації.

Суд прямо вказав: особа, яка перебуває у статусі СЗЧ, не може скасувати наказ про мобілізацію, використовуючи свій незаконний статус як аргумент. Належний шлях — повернутися до підрозділу, а не залишати службу.

Практичний висновок: На сьогодні сам по собі статус священнослужителя не гарантує звільнення від мобілізації. Питання альтернативної служби, хоч і підняте на міжнародному рівні, потребує належного законодавчого врегулювання. Порушення військової дисципліни (СЗЧ) фактично позбавляє шансу на успішне оскарження мобілізації. (Текст постанови: №340/7708/24)

3. Коли підприємство втрачає статус «критично важливого»: суд про межі повноважень ОВА

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 р. у справі №440/13655/24

ТОВ «Пасіпол» оскаржувало рішення начальника Полтавської ОВА від 31.10.2024 №689, яким підприємство було позбавлено статусу критично важливого. Це позбавляло компанію права бронювати працівників на період мобілізації. Формально підставою для такого рішення стали «порушення» стану військового обліку на підприємстві, виявлені групою бронювання відділу військового обліку та бронювання, про що було повідомлено на засіданні комісії.

Суд ретельно перевірив:

• Протокол КМУ від 08.10.2024 №103: він не містить конкретних критеріїв, за якими треба проводити аудит раніше ухвалених рішень щодо критичного статусу.

• Пункт 61 Критеріїв та порядку (затверджених відповідним актом) передбачає: перевірка має проводитися на предмет відповідності критеріям пункту 2, а саме:

  • важливість підприємства для галузі або громади;

  • відсутність заборгованості з ЄСВ;

  • рівень середньої зарплати не нижче середньої по регіону за IV квартал 2021 року.

Замість цього Комісія обмежилася усним повідомленням посадової особи ТЦК про «неналежне ведення військового обліку» без:

• конкретизації правової норми, яку нібито порушено;

• документальних доказів порушення;

• будь-яких матеріалів про притягнення посадових осіб ТОВ «Пасіпол» до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП.

Суд підкреслив: навіть якби порушення військового обліку були доведені, це ще не означає автоматичної втрати статусу критично важливого підприємства.

Головне — дотримання процедури, встановленої Критеріями та порядком: аудит має перевіряти відповідність тим самим критеріям, які були підставою для надання статусу.

Оскільки:

• ні Комісія, ні ОВА не дослідили, чи перестало підприємство відповідати цим критеріям;

• рішення ґрунтується на голослівних судженнях, а не на перевірених фактах і правовій оцінці,

суд визнав пункти 8 та 11 розпорядження №689 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Практичний висновок: Позбавлення підприємства статусу «критично важливого» має ґрунтуватися на чіткій процедурі та реальних критеріях, а не на формальних посиланнях на «порушення». Для бізнесу це означає: рішення ОВА можна й потрібно оскаржувати, якщо вони не обґрунтовані належним чином. (Текст рішення: №440/13655/24)

4. Бронювання працівника оборонного підприємства і «зникла» відстрочка в системі «Оберіг»

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 р. у справі №420/19004/25

Позивач отримав кілька послідовних відстрочок:

• від мобілізації до 06.05.2025 року;

• від призову за розпорядженням КМУ від 18.03.2015 №493 — на 12 місяців до 23.10.2025 року як працівник критично важливого підприємства.

Після звільнення зі строкової служби в Єдиному державному реєстрі (система «Оберіг») відображалася відстрочка до 23.10.2025 року на підставі посвідчення про бронювання.

Однак станом на 01.06.2025 інформація про бронювання в реєстрі зникла. Працівнику усно пояснили в ТЦК, що особи оперативного резерву «не можуть бути заброньовані», і фактично бронь було анульовано.

Суд звернув увагу на кілька принципових аспектів:

1. ВОС позивача — 100203. Лист МОУ від 20.04.2023 №300/1/С/3886 містить перелік дефіцитних військово-облікових спеціальностей, за наявності яких бронювання забороняється. ВОС 100203 не входить до цього переліку.

2. Чинне законодавство не містить загальної заборони бронювати осіб оперативного резерву, окрім випадків, прямо вказаних як «дефіцитні ВОС».

3. Підприємство, де працює позивач, визнано критично важливим для оборонно-промислового комплексу. Відповідно до п.2 постанови №76, військовозобов’язані, які працюють на таких підприємствах, підлягають бронюванню незалежно від звання, віку та військово-облікової спеціальності.

4. Рішення КМУ №493 надало позивачу відстрочку до 23.10.2025 року, і ця інформація була відображена у «Оберігу».

Суд дійшов висновку, що:

• ТЦК мав прямий обов’язок у п’ятиденний строк після отримання повідомлення про бронювання:

  • зарахувати позивача на спеціальний військовий облік;

  • внести відповідні відомості до Реєстру.

• Невнесення або видалення інформації, яка підтверджує чинну відстрочку до 23.10.2025 року, є протиправною бездіяльністю.

У результаті суд:

• визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1;

• зобов’язав внести в Єдиний державний реєстр відомості про відстрочку від призову до 23.10.2025 року згідно з посвідченням Д №6934 від 23.10.2024.

Практичний висновок: Сам факт перебування в оперативному резерві не може бути підставою для «тихого» анулювання бронювання. Якщо у вас є чинне посвідчення про відстрочку, а в системі «Оберіг» ця інформація зникла або не відображається — це може бути успішно оскаржено як протиправна бездіяльність ТЦК. (Текст рішення: №420/19004/25)

Що все це означає для бізнесу та військовозобов’язаних

Жовтнева практика 2025 року демонструє кілька важливих тенденцій:

• Бронювання працює, якщо його відстоювати. Суди послідовно захищають працівників критично важливих підприємств і заброньованих резервістів, якщо РТЦК або ОВА виходять за межі своїх повноважень.

• Статус «критично важливого» не можна скасувати «на око». Органи влади зобов’язані дотримуватися встановлених критеріїв і процедур. Формальне посилання на «неналежний облік» без доказів — не аргумент.

• Питання релігійних переконань і альтернативної служби — зона конфлікту між фактичною мобілізаційною практикою та міжнародними стандартами. Поки національне законодавство не адаптоване під рекомендації Венеційської комісії, суди виходять із чинних норм, а не із загальних декларацій про свободу совісті.

Допомога ASAP Lawyers

ASAP Lawyers системно відстежує судову практику у справах про бронювання працівників (включно з оборонно-промисловим комплексом та критичними підприємствами); оскарження рішень ТЦК та записів у системі «Оберіг»; спори щодо втрати / відновлення статусу критично важливого підприємства; складні кейси мобілізації, у тому числі для священнослужителів та інших категорій, де зачіпаються питання свободи совісті.

Якщо у вашій ситуації: бронювання є, але його «не бачить» ТЦК чи «Оберіг»; працівника мобілізували попри відстрочку або статус підприємства; ОВА скасувала статус критично важливого без зрозумілих підстав, — варто діяти юридично, а не «по домовленості».