Питання грошового забезпечення, додаткових виплат, встановлення факту загибелі та належного оформлення статусу військовослужбовця — це не «сухі норми закону», а реальні гроші та гарантії для родин, які воюють і втрачають найдорожче. У жовтні–листопаді 2025 року Верховний Суд ухвалив низку показових рішень, які безпосередньо впливають на соціальний захист військовослужбовців та їхніх сімей. У цьому огляді команда ASAP Lawyers зібрала ключові висновки, які варто знати як самим військовим, так і їхнім родинам.

1. Відмова виконувати бойовий наказ і додаткова винагорода: коли можна позбавити 100 000 грн?

Справа № 200/3514/23, постанова від 07.10.2025 (КАС ВС)

У чому суть спору?

Військовослужбовець, навідник механізованого підрозділу, був виключений зі списків частини та позбавлений додаткової винагороди за лютий 2023 року. Підстава — «відмова виконувати бойовий наказ». Частина послалася на пункт 14 розділу XXXIV Порядку № 260, який передбачає, що до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які відмовились виконувати бойові накази, за місяць, у якому було вчинене таке порушення, оголошене наказом командира. Паралельно щодо військовослужбовця проводилось службове розслідування, матеріали передано до ДБР за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України (непокора в умовах воєнного стану).

На чому наголосував Верховний Суд?

Ключовий момент — формулювання «порушення, оголошене наказом командира (начальника)». Верховний Суд наголосив, що це не просто згадка у довідці чи рапорті:

• має бути окремий наказ, яким командир офіційно фіксує факт порушення і/або визначає стягнення;

• саме цей наказ є актом індивідуальної дії, який може бути оскаржений у суді.

Суди попередніх інстанцій проігнорували той факт, що позивач оскаржував конкретний наказ про невиплату додаткової винагороди, але сам наказ не був належним чином оцінений. Відповідно, спір про головну вимогу (законність наказу) фактично не був вирішений. Через це Верховний Суд вказав на неповноту судового розгляду й неможливість для касації перевірити висновки по суті спору — і справу необхідно розглядати заново з належною оцінкою наказу командира.

Практичні висновки для військових

1. Позбавлення додаткової винагороди має бути оформлено належним чином: просто рапорт або службова записка не дають права автоматично не платити 100 000 грн. Потрібен наказ, який фіксує порушення.

2. Якщо вас позбавили виплати:

   • вимагайте копію наказу, на який посилається частина;

   • оскаржуйте сам наказ як акт індивідуальної дії, а не лише «факт невиплати».

3. Якщо службове розслідування триває або матеріали передані до ДБР, це не означає автоматичної вини — суд має перевірити, чи обґрунтовано і законно вас позбавили виплат.

Команда ASAP Lawyers у таких справах вибудовує позицію саме навколо наказу командира і дотримання процедури, а не тільки навколо загальних посилань на «правопорушення».

2. Встановлення факту смерті військовослужбовця: суди мають уникати формалізму

Справа № 161/13331/24, постанова від 15.10.2025 (КЦС ВС)

Батько військовослужбовця, який зник безвісти під час боїв біля Соледара, звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті сина. Мета — отримати:

• свідоцтво про смерть;

• одноразову грошову допомогу;

• пільги, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Чому це важливо?

Після 24.02.2022 багато випадків, коли:

• тіла неможливо евакуювати;

• немає можливості видати стандартне лікарське свідоцтво;

• бійця тривалий час обліковують як зниклого безвісти.

Без судового встановлення факту смерті сім’я не може реалізувати свої права на соцвиплати.

Підхід Верховного Суду

Суд підкреслив:

• обов’язок держави розслідувати факти смерті осіб, які перебувають під її юрисдикцією;

• виняткове юридичне значення факту смерті в умовах війни;

• об’єктивні труднощі зі збиранням доказів на лінії фронту чи окупованих територіях.

Верховний Суд прямо вказав, що суди мають уникати формального підходу в подібних справах і оцінювати сукупність доказів, серед яких можуть бути заяви до поліції про зникнення, рапорти командирів, довідки з частини, витяги з ЄРДР, свідчення побратимів, які були безпосередньо на місці події, фото-, відеоматеріали, інші документи.

У цій справі суди правильно врахували пояснення свідків — побратимів, які особисто бачили момент поранення та смерть військового і неможливість евакуації тіла, та підтвердили факт загибелі.

Що це означає для родин військових?

1. Навіть якщо немає тіла та стандартного медичного свідоцтва, це не блокує можливість встановлення факту смерті через суд.

2. Важливо зібрати максимум доказів.

3. Суди мають оцінювати ці докази в комплексі, а не відмовляти лише через відсутність «класичного» документа з лікарні.

3. Коли військова частина сама йде до суду за встановленням факту смерті

Справа № 944/5010/24, постанова від 05.11.2025 (КЦС ВС)

У цій справі до суду звернулася сама військова частина, щоб встановити факт смерті військовослужбовця, який формально обліковувався як зниклий безвісти після боїв біля Кліщіївки, а тіло евакуювати не вдалось через інтенсивні обстріли та зміну лінії фронту.

Чому частині потрібне рішення суду?

Військова частина продовжувала виплачувати грошове забезпечення членам сім’ї. Тож без встановлення факту смерті неможливо було провести державну реєстрацію смерті, а відповідно — належним чином оформити подальші виплати, одноразову допомогу та завершити облік.

Верховний Суд підтвердив, що:

• військова частина має правовий інтерес звернутися до суду за встановленням факту смерті;

• немає іншого позасудового механізму для вирішення такого питання;

• підхід до оцінки доказів співпадає з попередньою практикою: важлива сукупність документів — акти службового розслідування, акти про настання смерті, пояснення військовослужбовців тощо.

Практичне значення

1. Не лише родина, а й військова частина може ініціювати встановлення факту смерті, коли це необхідно для правильного обліку та виплат.

2. Для родини це часто означає спрощення та пришвидшення процедури, коли частина сама зацікавлена в юридичній визначеності.

3. Для юристів — важливий аргумент у дискусіях із органами РАЦС або іншими структурами, які інколи вимагають «неможливих» документів.

4. Додаткові 100 000 грн за поранення та грошове забезпечення під час тривалого лікування

Справа № 120/1712/23, постанова від 30.10.2025 (КАС ВС)
Справа № 520/3624/24, постанова від 06.11.2025 (КАС ВС)

Ці справи стосуються двох ключових питань:

1. Чи дійсно військовослужбовець отримав додаткову винагороду 100 000 грн за поранення, пов’язане із захистом Батьківщини?

2. Чи можна припинити виплату грошового забезпечення після чотирьох місяців лікування без належного медичного висновку?

4.1. Спір щодо фактичної виплати 100 000 грн

У справі щодо пораненого в Бахмуті військовослужбовця Нацгвардії, документи свідчили, що:

• він перебував на лікуванні у кількох медичних закладах;

• командир частини видавав накази про виплату додаткової винагороди 100 000 грн за липень і серпень 2022 року.

Однак військовослужбовець стверджував, що цих коштів фактично не отримав і, на його думку, йому виплатили лише звичайне грошове забезпечення, а не додаткову винагороду.

Верховний Суд звернув увагу, що суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки цим обставинам:

• чи дійсно кошти були перераховані;

• чи правильно оформлені накази та платіжні документи;

• чи є розбіжність між призначеними і фактично виплаченими сумами.

Тобто в подібних справах суди мають ретельно перевіряти фактичні виплати, а не зупинятися лише на формальному існуванні наказу.

4.2. Призупинення грошового забезпечення під час лікування

В іншій справі військовослужбовцю, який отримав поранення під Соледаром і перебував на тривалому лікуванні, командир частини призупинив виплату грошового забезпечення після чотирьох місяців безперервного лікування, посилаючись на відсутність довідки ВЛК про необхідність подальшого лікування.

Верховний Суд проаналізував абзац 3 пункту 9 розділу І Порядку № 260 і зробив важливий висновок:

• Висновок про необхідність подальшого лікування може бути наданий або лікарняним закладом, або військово-лікарською комісією — це альтернативні суб’єкти, а не «обов’язково саме ВЛК».

• Закон не дає командирові права довільно зупиняти виплати, якщо є фактичні медичні документи, які підтверджують реальне перебування на лікуванні та потребу в ньому.

Тобто вимога: «Принесіть тільки довідку ВЛК — інакше грошей не буде» не відповідає Порядку № 260, якщо лікування й потреба в ньому підтверджені іншими медичними документами.

Що варто знати військовим і пораненим

1. Додаткова винагорода 100 000 грн за поранення — це не «бонус», а гарантована Постановою №168 виплата за участь у бойових діях і лікування унаслідок поранення, пов’язаного із захистом України.

2. Якщо є накази про виплату, але ви не бачите цих грошей: перевіряйте роздруківки руху коштів; звертайтесь із рапортом до фінансової служби.

3. Після 4 місяців лікування виплати можуть бути продовжені, якщо є:

   • висновок лікарні або ВЛК про потребу в лікуванні;

   • рішення командира про продовження виплат.

4. Призупинення виплат без аналізу реальних медичних документів — це підстава для оскарження до суду.

Висновок

Справи, які розглянув Верховний Суд у жовтні–листопаді 2025 року, показують кілька важливих тенденцій: суди все чіткіше стають на бік військових та їхніх сімей, коли йдеться про необґрунтований формалізм; водночас помилки нижчих інстанцій та неправильні дії військових частин залишають людей без виплат на місяці й роки; ключову роль відіграє якість доказів і правильне формулювання позовних вимог.

Команда ASAP Lawyers: супроводжує справи про встановлення факту смерті або зникнення безвісти військовослужбовців; оскаржує накази про позбавлення додаткових виплат та грошового забезпечення; допомагає пораненим військовим добитися належних виплат за час лікування; працює з родинами загиблих, щоб вони реалізували право на одноразову грошову допомогу та інші пільги.

Якщо ви або ваші близькі стикаєтеся з відмовою у виплатах, затягуванням оформлення документів чи формальним підходом судів або органів влади — ці рішення Верховного Суду можуть стати основою для успішного захисту ваших прав.