Із посиленням мобілізаційних заходів зростає і кількість судових спорів щодо правомірності дій територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), вручення повісток, накладення адміністративних стягнень і визначення статусу військовозобов’язаних.

У цьому матеріалі ми систематизували ключові правові позиції українських судів, ухвалені в березні 2025 року.

Бронювання як підстава для відстрочки: рішення Васильківського районного суду (справа №172/108/25)

Суд скасував постанову про адміністративне правопорушення щодо працівника АТ «Укрпошта», який мав бути заброньований згідно з рішенням Генштабу ЗСУ. Позивач довів, що не отримував повістки, а факт його «перебування в розшуку» базувався на припущенні.

Ключова позиція суду: Відповідач не надав доказів отримання повістки позивачем, а презумпція невинуватості передбачає тлумачення сумнівів на користь особи.

Повний текст рішення

Обґрунтована неявка до ТЦК: рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова (справа №641/1075/25)

Позивач мав дійсну відстрочку та офіційно підтверджене лікування, що унеможливлювало явку. Незважаючи на це, його було оштрафовано на 17 000 грн. Суд визнав, що у постанові не враховано суттєві обставини справи, а притягнення до відповідальності є безпідставним.

Ключова позиція суду: Наявність лікарняного та відпустки, підтверджених документально, виключає склад правопорушення.

Повний текст рішення

Відповідальність за неуспішне оповіщення: рішення Чортківського районного суду (справа №608/3053/24)

Представники місцевої ОТГ повідомили, що військовозобов’язані відсутні за місцем проживання, що унеможливило виконання розпорядження ТЦК. Суд визнав, що розшук осіб не входить до компетенції органів місцевого самоврядування.

Ключова позиція суду: Неможливість вручити повістку не свідчить про правопорушення, якщо особу фактично неможливо оповістити, і відповідальність за це несе не орган місцевого самоврядування.

Повний текст рішення

Неналежне оформлення документів ТЦК: рішення Новомосковського міськрайонного суду (справа №183/1204/25)

Позивач — керівник фермерського господарства — був притягнутий до відповідальності за неналежне ведення військового обліку. Суд встановив, що в оскарженій постанові не деталізовано зміст порушень, не вказано конкретні прізвища працівників, щодо яких не виконано облікові дії, а також відсутні докази вручення протоколу.

Ключова позиція суду: Без чіткої конкретизації фактів, постанова про адмінправопорушення є необґрунтованою та порушує право особи на захист.

Повний текст рішення

Невизначеність обвинувачення: рішення Ізмаїльського районного суду (справа №946/823/25)

Позивача визнали таким, що «перебуває в розшуку», і одночасно звинуватили в порушенні різних пунктів Порядку №1487. Суд підкреслив, що наявність кількох суперечливих фабул у постанові та протоколі ставить особу в стан юридичної невизначеності, що суперечить практиці ЄСПЛ.

Ключова позиція суду: Суд визнав, що держава має забезпечити прозорі та зрозумілі процедури, а всі сумніви — тлумачити на користь особи. Відсутність належного повідомлення про розгляд справи є істотним процесуальним порушенням.

Повний текст рішення

Загальні висновки

1. Суди активно застосовують принцип презумпції невинуватості, особливо в контексті адміністративних справ щодо мобілізації.
2. Недоведеність належного оповіщення або відсутність конкретизації порушень — одна з найпоширеніших підстав для скасування постанов ТЦК та СП.
3. У практиці спостерігається зростання вимог до документальної обґрунтованості та дотримання процедурних гарантій, включно з належним повідомленням особи.
4. Важливо: бронювання, тимчасова непрацездатність, відсутність повістки або помилки в реєстрах не можуть бути підставою для автоматичного притягнення до відповідальності.

Якщо ви чи ваші клієнти зіткнулися з подібною ситуацією — фахівці ASAP Lawyers готові проаналізувати індивідуальні обставини справи та надати ефективну правову підтримку.