Питання про те, чи може мобілізований військовослужбовець, особливо той, хто отримав керівну посаду у військовій частині, продовжувати підприємницьку діяльність, давно викликає суперечки. Чимало бійців чують від командирів категоричні заборони на діяльність як ФОП, а багато хто взагалі припиняє роботу через страх відповідальності.

Однак нормативне регулювання виявляється значно складнішим — і водночас значно сприятливішим для військових, ніж це часто виглядає на практиці. Позиція НАЗК, яку проаналізували адвокати ASAP Lawyers, дозволяє чітко зрозуміти, за яких умов мобілізований військовослужбовець має повне право продовжувати діяльність як фізична особа-підприємець.

Хто такі військові посадові особи і чому їх це стосується

Закон «Про запобігання корупції» справді встановлює для військових посадових осіб заборону займатися іншою оплачуваною діяльністю, зокрема підприємництвом. До цієї категорії належать не лише командири підрозділів, а й будь-які військовослужбовці, які мають організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські повноваження.

НАЗК наголошує, що такі функції включають управління особовим складом, ділянкою робіт чи державним майном, відповідальність за фінансові чи логістичні процеси, керівництво підрозділами різного рівня. У мирний час це дійсно означало б повну заборону на підприємницьку діяльність.

Проте в умовах мобілізації та воєнного стану діє інше правило спеціального військового законодавства, і саме воно змінює ситуацію.

Спеціальна норма Закону про військову службу — ключ до розуміння винятку

Йдеться про частину третю статті 39 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу». Вона встановлює, що після призову або укладення контракту державна реєстрація ФОП не припиняється, а у випадку, якщо діяльність не ведеться, податки не нараховуються.

НАЗК у своїй позиції звертає увагу на важливу деталь: сама побудова цієї норми передбачає можливість того, що мобілізований військовослужбовець може продовжувати діяльність. Інакше законодавець не залишав би ФОП у реєстрі. Це і є той виняток, який «перекриває» загальне антикорупційне обмеження. Таким чином, для мобілізованих, які були зареєстровані як ФОП до призову чи контракту, антикорупційна заборона не діє — незалежно від того, чи стала людина військовою посадовою особою.

За яких умов діяльність ФОП під час служби є законною

У своїх роз’ясненнях НАЗК фактично формує вичерпний перелік умов, за яких мобілізований військовослужбовець має право продовжувати підприємницьку діяльність.

Ці умови:

1. В Україні діє воєнний стан або оголошена мобілізація.
2. Людина була призвана під час мобілізації або уклала контракт у цей період.
3. До призову вона вже була зареєстрована як ФОП.
4. Військова посада отримана вже після призову або контракту.

Саме одночасне виконання цих критеріїв і створює правовий виняток, який дозволяє підприємницьку діяльність військовослужбовця.

Після демобілізації правила знову змінюються

Дозвіл діє лише на період мобілізації та воєнного стану. Після їх завершення або після демобілізації, якщо військовослужбовець залишиться на посаді, що підпадає під антикорупційні обмеження, загальна заборона знову стане чинною. Тобто залишаючись на службі вже у «мирних» умовах, військова посадова особа не зможе продовжувати ФОП-діяльність.

А що робити, якщо командування забороняє?

На практиці іноді виникає інша проблема: командири частин не завжди враховують спеціальне положення ст. 39 Закону про військову службу. Вони можуть вимагати закриття ФОП або забороняти будь-які дії, пов’язані з підприємництвом. У таких випадках необхідно посилатися саме на норму спеціального закону та позицію НАЗК. Якщо конфлікт не вирішується — питання може бути предметом судового захисту. Судова практика у подібних спорах вже формується на користь мобілізованих ФОПів.

Яка відповідальність настає, якщо умови не виконані

У разі порушення антикорупційних обмежень військова посадова особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 172-4 КУпАП. Це штраф від 5100 до 8500 грн та конфіскація доходу, отриманого від підприємницької діяльності. Але ці наслідки стосуються лише тих ситуацій, коли військовий не відповідає умовам, визначеним ст. 39 Закону про військовий обов’язок і військову службу.

Висновок ASAP Lawyers

Позиція НАЗК однозначно підтверджує: мобілізований військовослужбовець, який був ФОПом до призову або укладення контракту, має право продовжувати підприємницьку діяльність, навіть якщо займає військову посаду. Це — законний виняток, який діє протягом мобілізації та воєнного стану. У реальності ж інколи доводиться пояснювати це командуванню й відстоювати свої права. Саме тому важливо розуміти, як працює спеціальна норма закону, і мати професійний юридичний супровід.

ASAP Lawyers продовжують надавати допомогу військовослужбовцям, які стикаються з вимогами припинити ФОП-діяльність або з ризиком адміністративних санкцій.