Мобілізація осіб з інвалідністю: що говорить закон і як захистити свої права
В умовах воєнного стану та загальної мобілізації питання дотримання прав військовозобов’язаних, які мають проблеми зі здоров’ям, набуло критичного значення. Попри наявність чітких законодавчих гарантій, на практиці трапляються випадки мобілізації осіб з інвалідністю — як через помилки системи, так і через недбалість або процедурні порушення під час роботи ТЦК та проходження військово-лікарських комісій.
Юристи ASAP Lawyers, які системно супроводжують справи, пов’язані з мобілізацією та ВЛК, пояснюють: формальна наявність інвалідності ще не гарантує автоматичного захисту. Право потрібно реалізувати правильно і вчасно.
Чи мають право мобілізувати особу з інвалідністю
Відповідь законодавця є однозначною. Відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», військовозобов’язані, які в установленому порядку визнані особами з інвалідністю, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Норма поширюється на всі три групи інвалідності й не містить жодних винятків.
Водночас закон передбачає можливість добровільного проходження служби: згідно з частиною другою цієї ж статті, особи з інвалідністю можуть бути прийняті на військову службу за контрактом, якщо виявлять таке бажання.
Чому ж тоді виникають порушення? Найпоширеніші причини — відсутність актуальних медичних даних у ТЦК, неоформлена належним чином відстрочка або підписання документів без усвідомлення правових наслідків. У таких випадках навіть особу з інвалідністю можуть фактично мобілізувати.
На це прямо звернув увагу Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду. У постанові від 11 квітня 2024 року у справі № 520/7954/22 суд наголосив: право на відстрочку має бути реалізоване шляхом активних дій самого військовозобов’язаного і оформлене уповноваженим органом до моменту набуття статусу військовослужбовця.
ВЛК та інвалідність: чому можливі колізії
Навіть особи з інвалідністю направляються на ВЛК. Формально ТЦК має отримувати інформацію про інвалідність з органів соціального захисту, однак на практиці це часто не працює — особливо якщо дані не оновлені або документи не подані.
Окрема проблема полягає у відмінності критеріїв. Підходи до встановлення інвалідності та визначення придатності до служби за ВЛК не є тотожними, що особливо відчутно щодо ІІІ групи інвалідності. У результаті людина може мати інвалідність і водночас отримати висновок ВЛК про придатність.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 5 лютого 2025 року у справі № 160/2592/23 зазначив: сам факт непроходження медичного огляду під час призову не є доказом непридатності і не тягне автоматичного звільнення зі служби. Це ще раз підкреслює, наскільки важливо діяти правильно на ранніх етапах.
Якщо мобілізаційне розпорядження вже вручено
Ситуація ускладнюється, якщо «бойову повістку» вже видано. Саме в цей момент будь-яке зволікання може мати серйозні правові наслідки. Подання скарги або адміністративного позову є необхідним, але варто пам’ятати: сам по собі позов не зупиняє дію мобілізаційного розпорядження без окремої ухвали суду про забезпечення позову.
Ігнорування явки за повісткою може бути кваліфіковане як ухилення від призову з відповідальністю за статтею 336 Кримінального кодексу України. Саме тому на цьому етапі без професійного супроводу військового адвоката ризики зростають у рази.
Якщо особу вже зарахували до військової частини
З моменту зарахування до списків особового складу особа набуває статусу військовослужбовця. Це принципово змінює правову ситуацію: мова йде вже не про відстрочку, а про звільнення зі служби. Самовільне залишення частини буде розцінене як СЗЧ з відповідними наслідками.
Разом з тим, пункт 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» прямо передбачає можливість звільнення під час воєнного стану у разі наявності інвалідності — якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати службу.
У такій ситуації необхідно подати рапорт на звільнення, додавши завірені копії довідки МСЕК та пенсійного посвідчення. Критично важливо домогтися реєстрації рапорту. Якщо командування відмовляється його приймати, слід фіксувати це письмово, звертатися до вищого командування або Військової служби правопорядку.
Паралельно можливе звернення до адміністративного суду з вимогою визнати дії ТЦК та наказ про мобілізацію протиправними. У разі позитивного рішення суду це матиме не лише формальний, а й практичний ефект — особу виключать зі списків як таку, що не підлягала призову, а не просто звільнять зі служби.
Чому без адвоката ризики зростають
Практика показує: захист прав осіб з інвалідністю під час мобілізації потребує проактивної позиції та чіткого розуміння процедур. Помилка на одному етапі може призвести до багатомісячних судових спорів або навіть кримінальних ризиків.
Саме тому команда ASAP Lawyers наголошує: у справах, пов’язаних з мобілізацією, ВЛК та звільненням зі служби, фахова правова допомога не є формальністю — вона безпосередньо впливає на результат і дозволяє відновити порушені права у правовий спосіб.