Питання додаткової винагороди військовослужбовцям, запровадженої Постановою Кабінету Міністрів №168, залишається одним із найбільш конфліктних у судовій практиці періоду воєнного стану. Відмови у виплатах, формальні посилання на відсутність документів, невключення винагороди до розрахункових сум при звільненні — усе це призводить до масових спорів між військовими та органами військового управління.

Останні рішення Верховного Суду демонструють чітку тенденцію: формальні порушення документообігу або поверхневий підхід до розрахунків не можуть позбавляти військовослужбовця гарантованих виплат, якщо фактичні обставини служби підтверджують його право.

Формальні збої не скасовують права на винагороду

У постанові Касаційного адміністративного суду від 6 листопада 2025 року у справі №200/306/23 Верховний Суд прямо вказав: порушення порядку обміну документами між військовими частинами не може мати негативних наслідків для військовослужбовця, який фактично брав участь у бойових діях або заходах із забезпечення національної безпеки та оборони.

Суд наголосив, що ключовим є не сам факт наявності або відсутності певного рапорту чи довідки, а встановлення реального змісту служби: які завдання виконувалися, де саме, у який період та на яких підставах. Без з’ясування цих обставин неможливо ані підтвердити правомірність дій відповідача, ані відмовити у виплаті.

Цей підхід є принциповим: відповідальність за недоліки внутрішнього документообігу між військовими підрозділами не може перекладатися на військовослужбовця.

Компенсація за невикористані відпустки: винагорода враховується

Окремий масив спорів стосується грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні. У постанові від 30 жовтня 2025 року у справі №240/33499/23 Верховний Суд дійшов висновку, що додаткова винагорода за Постановою №168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення.

Саме тому вона входить до складу грошового забезпечення, з якого має обчислюватися компенсація за невикористані відпустки, якщо така винагорода виплачувалась військовослужбовцю перед звільненням. Суд звернув увагу, що відповідні норми Порядку №260 не містять заборони на включення таких виплат, на відміну від інших видів допомог.

Аналогічну позицію Верховний Суд підтвердив і в постанові від 14 січня 2025 року у справі №240/31245/23, вказавши на помилковість підходу судів нижчих інстанцій, які не дослідили складові грошового забезпечення, не встановили, чи виплачувалася додаткова винагорода, її розмір та періодичність.

Фактично Суд підкреслив: без аналізу конкретних фінансових документів і порядку розрахунку компенсації неможливо ухвалити законне рішення.

Допомога на оздоровлення: межі включення винагороди

Водночас Верховний Суд послідовно розмежовує різні види виплат. У постанові від 16 січня 2025 року у справі №240/31239/23 Суд дійшов висновку, що додаткова винагорода за Постановою №168 не включається до складу грошового забезпечення, з якого нараховується грошова допомога для оздоровлення.

Суд виходив із того, що чинне нормативне регулювання прямо не передбачає такого включення, а тому відсутні правові підстави для розширювального тлумачення. Важливо, що Суд окремо зауважив: висновки у справах щодо невиплати винагороди через відсутність бюджетних асигнувань не можуть автоматично застосовуватися до спорів про порядок розрахунку інших виплат.

Що випливає з цієї практики

Судова практика Верховного Суду формує чіткий орієнтир: вирішальне значення має фактичний зміст служби та правильний фінансово-правовий розрахунок, а не формальні посилання на внутрішні недоліки або загальні формулювання.

Для військовослужбовців це означає можливість захисту права на додаткову винагороду навіть у разі відсутності «ідеального» пакета документів, якщо фактична участь у виконанні завдань підтверджується належними доказами. Для органів військового управління — обов’язок не обмежуватися шаблонними відмовами, а здійснювати повноцінну правову й фінансову оцінку кожної ситуації.

Саме на такому підході базується практика ASAP Lawyers у спорах щодо грошового забезпечення військовослужбовців: від відновлення виплат додаткової винагороди до перерахунку компенсацій при звільненні з урахуванням актуальної позиції Верховного Суду.