Дайджест правових позицій Верховного Суду: відстрочка від призову під час мобілізації
Тема отримання відстрочки від призову на військову службу в умовах воєнного стану залишається однією з найгарячіших у сфері захисту прав громадян. Верховний Суд України продовжує формувати послідовну судову практику, визначаючи правові межі та умови, за яких військовозобов’язані можуть реалізувати своє право на відстрочку.
Адвокати ASAP Lawyers уважно відстежують, аналізують і беруть участь у формуванні новітньої судової практики, щоб забезпечити ефективний юридичний захист своїх клієнтів. Пропонуємо вам актуальний огляд ключових правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду у 2024 році.
Вітчим ≠ батько: хто має право на відстрочку у випадку виховання дитини з інвалідністю?
Постанова ВС від 03.10.2024, справа №160/17962/23
Позивач (вітчим дитини з інвалідністю) звернувся до суду з вимогою визнати протиправною відмову в оформленні йому відстрочки від призову. Він обґрунтовував своє право на відстрочку тим, що виховує дитину дружини, яка є дитиною з інвалідністю.
Однак Верховний Суд зазначив, що відповідно до законодавства право на відстрочку мають лише батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки або батьки-вихователі. Стаття 260 Сімейного кодексу України надає вітчиму право брати участь у вихованні дитини лише на добровільних засадах. Отже, це не створює для нього обов’язку чи правового статусу, що дає підставу для отримання відстрочки.
Висновок: у подібних ситуаціях саме біологічний батько несе юридичну відповідальність за дитину та має відповідні права, тоді як вітчим — ні.
Діти є, але не троє: коли статус багатодітного не рятує від мобілізації
Постанова ВС від 07.11.2024, справа №340/2502/23
Позивач, який є членом багатодітної сім’ї та виховує трьох дітей, з яких лише двоє є неповнолітніми, просив надати йому відстрочку. Верховний Суд підкреслив, що закон прямо вимагає наявності трьох і більше дітей саме віком до 18 років, які перебувають на утриманні особи.
Факт повноліття однієї з дітей виключає можливість застосування абзацу 4 частини першої статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Крім того, звичайний адвокатський запит не може замінити належне звернення із заявою про надання відстрочки.
Педагогічний працівник не скористався своїм правом вчасно — відстрочки не буде
Постанова ВС від 01.10.2024, справа №200/4189/22
Позивача — вчителя загальноосвітньої школи, призвали на службу під час мобілізації. Він мав право на відстрочку згідно з абзацом 3 частини другої статті 23 Закону, адже працював за основним місцем не менше ніж на 0,75 ставки.
Однак Верховний Суд зазначив, що саме військовозобов’язаний має вчасно реалізувати своє право на відстрочку — тобто подати документи й пройти відповідну процедуру в органах ТЦК до моменту набуття статусу військовослужбовця. Якщо цього не зроблено — право втрачається.
Скасування наказу про призов ≠ автоматичне поновлення у військовому обліку
Постанова ВС від 31.05.2024, справа №340/3208/22
Позивач оскаржував наказ про призов і вимагав поновлення його статусу військовозобов’язаного. ВС підкреслив, що обраний спосіб захисту (скасування наказу) не тягне за собою автоматичного поновлення прав, зокрема відновлення у військовому обліку.
Факт зняття з військового обліку підтверджено наказом ТЦК, і лише додаткове звернення щодо зміни статусу могло б мати відповідні юридичні наслідки. У даному випадку такого звернення не було.
Позиція ASAP Lawyers
Ці судові рішення вкотре доводять: реалізація права на відстрочку — це не автоматичний процес, а активна дія, яка вимагає чіткого дотримання норм закону, подання документів і комунікації з ТЦК.
Адвокати ASAP Lawyers не лише уважно відстежують практику Верховного Суду, а й беруть участь у формуванні правових підходів, представляючи інтереси військовозобов’язаних у подібних справах.
Не ризикуйте своїм правом на захист — звертайтесь до фахівців, які знають, як діяти.
