У зв’язку з введенням в Україні правового режиму воєнного стану виникло багато нових правовідносин, а відповідно і порушень в ході їхньої реалізації з боку громадян та представників влади.

Основними функціями, що покладені на Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК та СП), є виконання так званих мобілізаційних планів, а саме комплектування військових частин та підрозділів громадянами та контроль виконання правил військового обліку військовозобов’язаними.

В ході реалізації таких функцій виявляється безліч порушень як з боку самих громадян, так і з боку ТЦК та СП.

Громадяни мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність ТЦК та СП у суді, якщо вважають їх незаконними. Це стосується, наприклад, оскарження штрафів, відмови у відстрочці, або ж дій при врученні повісток чи проходженні ВЛК, а також протиправні дії у питаннях загиблих або зниклих безвісти військовослужбовців та членів їх сімей.

Донедавна можна було оскаржувати ще й випадки незаконної мобілізації, проте у березні 2025 року Верховний Суд роз'яснив, що якщо військовозобов'язаного призвали на службу під час мобілізації, то цей процес вже не можна скасувати. Навіть якщо суд визнає, що призов відбувся з порушеннями з боку ТЦК та СП, це не означає, що військовослужбовець може повернутися до цивільного життя.

Рішення касаційного адмінсуду у складі ВС є остаточним і оскарженню в Україні не підлягає. На нього можуть орієнтуватись суди України під час ухвалення рішень у подібних випадках, проте не зобов'язані це робити.

Згідно зі ст. 235 КУпАП, категорію справ про адміністративні правопорушення за статтями 210, 210-1, 211 КУпАП уповноважені розглядати безпосередньо ТЦК — за результатом розгляду справи вони складають Постанову про накладення адміністративного стягнення.

За неявку до ТЦК за повісткою передбачено штраф від 17 000 до 25 000 грн за перше правопорушення. Щодо осіб, які вчасно не оновили свої дані, ТЦК також мають право складати такі постанови та накладати штрафи. Однак у громадян все ж можуть бути підстави для їхнього оскарження.

Ці штрафи можна оскаржити до суду шляхом подання позову з аргументацією неправомірності дій / рішень співробітників ТЦК. Предметом оскарження буде не протокол, а постанова про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу, що виноситься за результатами розгляду протоколу.

Підставами для скасування штрафів є:

• недотримання ТЦК процедури накладення штрафу та/або неналежне повідомлення з боку ТЦК, тобто особі не вручили повістку про явку до ТЦК або вручили з порушенням встановлених термінів;

• відсутність переконливих доказів вчинення порушень громадянином, у штрафі не вказано причину його накладення, не роз’яснено порядок його оскарження, наприклад, є помилка в персональних даних, тощо;

• штрафи накладаються за період, коли нові норми ще не набули чинності, що є підставою для їх скасування.

Штраф накладено незаконно, якщо:

• особа не підлягає військовому обліку: у громадянина є законні підстави для звільнення від військового обліку (вік, стан здоров’я, сімейні обставини тощо), але ТЦК не врахувало їх;

• наявність поважних причин для неявки до ТЦК: людина перебуває на лікуванні, у відрядженні, виконує інші важливі обов’язки, про що може надати документальні підтвердження;

• співробітники ТЦК припустилися помилки: у військовому квитку або інших документах особи міститься помилкова інформація, яка стала причиною накладення штрафу;

• неналежні дії ТЦК: шантаж та погрози – працівники ТЦК чинили фізичний тиск, погрожували або вимагали хабар;

• випадки дискримінації, тобто штраф було накладено через расу, релігію, політичні переконання та принципи;

• незаконне вилучення документів: працівники ТЦК вилучили документи без законних підстав.

Нижче наведемо приклади показових судових справ у справах за участі ТЦК та СП.

Апеляційне рішення Львівського окружного адмінсуду, справа № 380/1282/25. Позивач оскаржував відмову ТЦК направити його на ВЛК попри скарги на хронічне захворювання. Суд зобов'язав ТЦК надати направлення, наголосивши на презумпції законного інтересу в питаннях здоров'я. Це рішення посилило позицію громадян щодо медичних прав і самозвернення до ВЛК.

Справа № 320/4051/25, Білоцерківський міськрайонний суд. Повістку вручено на вулиці без пояснення прав та ідентифікації уповноваженої особи. Суд визнав дії ТЦК незаконними, наголосивши на вимозі належної ідентифікації особи, яка вручає повістку, та фіксації вручення в реєстрі.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 380/2838/24. Позивач просив визнати протиправними дії ТЦК щодо виготовлення та вручення йому повістки про прибуття до ТЦК. Верховний Суд у цій справі зазначив, що виготовлення ТЦК повістки, яку позивач уважає сфальшованою, не є рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень у розумінні КАСУ. Повістка не може бути оскаржена в будь-якому суді, тому що цей документ є лише засобом оповіщення особи про необхідність виконати військовий обов'язок відповідно до закону. Верховний Суд підкреслив, що самі по собі дії ТЦК щодо виготовлення та вручення позивачу повістки, яка складена на виконання законодавства з питань військового обов'язку, не свідчать про факт порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача. При цьому доводи щодо порушення ТЦК процедури вручення повістки та передчасного/необґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК, про що, зокрема, указує позивач, можуть бути предметом перевірки судом у межах відповідного кримінального провадження.

Справа № 460/2198/25, Тернопільський окружний адміністративний суд. Громадянина помилково виключено з військового обліку за нібито переїзд за кордон. Суд встановив, що дані реєстру не відповідали фактичному місцю проживання. Облік поновлено. Це рішення зміцнило позиції громадян у спорах щодо достовірності даних у військових реєстрах.

Постанова КАС ВС від 11.04.2024 у справі № 520/7954/22. Позивач звернувся з позовом, у якому просив визнати протиправним і скасувати наказ командира військової частини про зарахування до списків особового складу військової частини та зобов'язати виключити його із списків особового складу військової частини. Водночас КАС ВС звертає увагу на те, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов'язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця. Право на відстрочку від призову на строкову військову службу, військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондує з обов'язком призовників, військовозобов'язаних, резервістів дотримуватися правил військового обліку, зокрема щодо своєчасного повідомлення органу про зміну рівня освіти.

Підсумовуючи, можна говорити про те, що оскаржити протиправні дії ТЦК можливо, хоч і нешвидко, адже судовий розгляд може тривати не один місяць. Проте така судова практика дає більш детальне розуміння того, як саме тлумачити деякі норми законодавства та реалізувати їх в житті.