У кримінальних провадженнях українські суди нерідко накладають арешт на майно фізичних і юридичних осіб, які не є підозрюваними та не мають прямого відношення до справи. Для бізнесу це майже завжди означає параліч: обмеження у розпорядженні активами, зупинку операцій, зрив контрактів, а у довгостроковій перспективі — фінансові, операційні та репутаційні втрати.

Адвокати ASAP Lawyers, які системно супроводжують бізнес у кримінальних провадженнях, стикаються з типовими, але глибоко структурними проблемами застосування арешту майна. Формально механізм захисту існує — це клопотання про скасування арешту за статтею 174 КПК України. Проте на практиці його реалізація часто перетворюється на тривалий і виснажливий процес.

1. Коли «три дні» перетворюються на місяці й роки

Кримінальний процесуальний кодекс прямо встановлює: клопотання про скасування арешту майна має бути розглянуте судом у триденний строк. Однак у реальності цей припис масово ігнорується, особливо якщо досудове розслідування вже завершене, а справа слухається по суті.

Для бізнесу це означає фактичне продовження арешту без будь-якого рішення суду. Показовою є ситуація, коли мільйони доларів на закордонних рахунках компанії-нерезидента були заморожені виключно на підставі запиту про міжнародну правничу допомогу — без дозволу слідчого судді. Клопотання про скасування арешту суд не розглядав майже рік, посилаючись на «ненастання відповідної процесуальної стадії». Увесь цей час компанія не могла розраховуватися з контрагентами, що створювало реальні ризики банкрутства, хоча вона навіть не була стороною провадження.

Практика ASAP Lawyers: пасивна позиція в таких ситуаціях майже гарантовано працює проти власника майна. Доцільно подавати заяви про невідкладний або прискорений розгляд, наводити докази критичних наслідків для бізнесу та наполягати на дотриманні процесуальних строків у судових засіданнях.

2. Закрите провадження — але арешт залишається

Ще одна системна проблема виникає після закриття кримінального провадження. КПК України покладає обов’язок скасувати арешт на прокурора, якщо справа закривається і майно не підлягає спецконфіскації. Але на практиці провадження часто закриває слідчий, який не має повноважень скасовувати арешт.

Навіть коли рішення ухвалює прокурор, арешт нерідко «забувають» скасувати. Водночас слідчі судді інколи відмовляють бізнесу у розгляді клопотань, вказуючи, що це нібито компетенція прокурора. При цьому ігнорується ключовий момент: державний реєстратор не може зняти арешт з нерухомості без ухвали суду, навіть якщо є постанова прокурора.

Формально проблему розв’язала постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року (справа №727/2878/19), яка прямо поклала обов’язок відновлення майнових прав на слідчих суддів. Проте через перевантаженість судів такі клопотання все одно розглядаються повільно.

Практика ASAP Lawyers: після закриття провадження варто обов’язково звертатися до суду з клопотанням про скасування арешту, посилаючись і на позицію Великої Палати, і на вимоги законодавства про держреєстрацію прав. Паралельно — ініціювати прискорення розгляду та системно комунікувати з апаратом суду.

3. «Речовий доказ», який неможливо оскаржити

Найбільш проблемною для бізнесу залишається ситуація, коли майно визнається речовим доказом. Саме ця підстава часто використовується слідством для арешту активів. Слідчі судді нерідко формально погоджуються з позицією слідства, не перевіряючи, чи справді майно відповідає ознакам речового доказу.

У результаті активи можуть роками перебувати під арештом, без будь-яких слідчих дій, навіть якщо майно набуте законно, з повним пакетом документів і без обтяжень на момент придбання. Проблема ускладнюється тим, що постанову слідчого про визнання майна речовим доказом неможливо оскаржити на стадії досудового розслідування — лише після передачі справи до суду.

Практика ASAP Lawyers: захист будується поетапно — від перевірки відповідності постанови вимогам статті 98 КПК України, адвокатських запитів до слідства та клопотань про скасування такої постанови, до звернення до суду зі ст. 174 КПК України з акцентом на добросовісність набуття майна.

Чи можливі системні зміни

Очевидно, що комплексне вирішення цих проблем неможливе без змін до законодавства. Позитивним сигналом стало ухвалення Верховна Рада України у першому читанні законопроєкту №12439. Документ передбачає, зокрема, граничний строк арешту майна з можливістю його продовження лише за вмотивованою ухвалою суду.

Остаточне ухвалення цього закону може суттєво зменшити ризики багаторічного «заморожування» активів, підвищити правову визначеність і знизити економічний тиск на бізнес.

ASAP Lawyers і надалі моніторять судову практику та зміни законодавства, формуючи ефективні алгоритми захисту бізнесу у кримінальних провадженнях — від першого арешту до повного відновлення майнових прав.